Професійно-технічна освіта в Україні: які професії найбільш затребувані для відбудови країни

Для того, аби забезпечити достатню кількість «технічних» фахівців, необхідних для швидкої та якісної відбудови України, парламент та уряд мають вже зараз займатися вирішенням проблем профтехосвіти в нашій державі, пише голова підкомітету з питань професійно-технічної та фахової передвищої освіти профільного комітету Верховної Ради Оксана Коваль у статті «Хто буде відбудовувати Україну після війни» для ZN.UA. Вона назвала найзатребуваніші зараз технічні професії та пояснила, чому їх мало хто обирає.

Зокрема, серед основних невирішених проблем у профтехосвіті, які потребують вирішення найближчим часом – це невиправдано низький престиж професійної освіти та стереотипне ставлення до «технічних» професій. До цього додається й недостатній попит серед абітурієнтів. Це все призвело до того, що число здобувачів професійної освіти за роки незалежності України скоротилася приблизно у 2,5 рази.

«Крім того, серед потенційних учнів існує уявлення, що випускникам закладів професійної освіти важко влаштуватися на роботу. Хоча, згідно з даними Державної служби статистики, найважче працевлаштуватися людям з вищою освітою юриста, менеджера, економіста чи бухгалтера. Водночас більша частина вакансій зазвичай – це «технічні» робітничі професії, як-то слюсарі чи зварювальники», – зазначила Коваль. 

При цьому війна лише актуалізувала попит на таких працівників. У топі запитів – агрономи, машиністи екскаватора та будівельної техніки, водії, зварювальники та слюсарі. А пропоновані зарплати таким фахівцям становлять 20-40 тисяч грн. 

До того ж Коваль звернула увагу, що видатки на освіту в Україні використовують не надто ефективно. Хоча Бюджетним кодексом вони й передбачені у розмірі 7% від ВВП і за даними OECD є найбільшими серед країн Європи. Зокрема, видатки на забезпечення профтехосвіти за професіями загальнодержавного значення становлять лише 1,8% від всього освітнього бюджету на 2022 рік.

«Тому задача держави системно відповідати на всі виклики у профтехосвіті: підвищувати престиж освіти та роботи викладачів, розвивати та модернізувати мережу навчальних закладів, розвивати дуальну форму профосвіти та стимулювати участь у цьому роботодавців, забезпечувати адекватний реаліям механізм та достатній обсяг фінансування сфери та розвивати публічно-приватне партнерство.  Якщо ці кроки будуть виконані, Україна зможе забезпечити належний розвиток профосвіти та підготовку необхідної кількості фахівців, аби якнайкраще та якнайшвидше відновити Україну після війни», – підсумувала Коваль.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Допомога для діячів культури та освіти: як отримати виплати в Європі

Раніше Український центр оцінювання якості освіти опублікував календар проведення національного мультипредметного тесту (НМТ), який цьогоріч замінив традиційне ЗНО у зв’язку з війною. Заплановано три сесії НМТ.