Колишнього міністра закордонних справ України Павла Клімкіна турбує майже повна відсутність проблематики «російської паспортизації» в заявах партнерів нашої країни.
“Вважаю це одним із ключових викликів для нашої зовнішньої політики, — ми з ним поки що зовсім не впоралися. Ідеться як про паспортизацію на окупованих територіях, так і про останній проєкт російського закону про видачу паспортів українцям і білорусам на «принципах самоідентифікації»”, - пише Клімкін у статті.
Він додає, що Путін послідовно грає на підвищення ставок, і тут потрібна жорстка спільна відповідь — України та Заходу.
“Вона можлива тільки якщо ми розпочнемо цю роботу: допомагають лише тим, хто допомагає собі сам. Нам критично потрібні механізми, в тому числі законодавчі, відповідальності та покарання за подвійне громадянство з країною-агресором. Російська паспортизація спрямована на створення масштабної п’ятої колони, просування «русского міра» та генерування умов для втручання у наші справи й дестабілізацію в майбутньому, тобто на руйнування Української державності. Нам слід вимагати тиску на РФ з боку наших партнерів і визначення цього як останньої «червоної лінії» в розмові з Росією, — повторюся: вважаю це одним із ключових викликів нашої зовнішньої політики”, - пише дипломат.
Певна річ, продовжує Клімкін, партнери України посилатимуться на мінські домовленості, поки не буде інших.
“Це не означає, що вони готові сприйняти російський сценарій або навіть російське тлумачення цих домовленостей. Тим часом тотальна паспортизація на окупованих територіях позбавляє сенсу будь-яку послідовність, що веде до ситуації, коли російські громадяни голосують за російських громадян на українських місцевих виборах, а в перспективі — й на загальнонаціональних виборах”, - наголошує він.
Результатом може стати вже не вигаданий у Росії, а реальний громадянський конфлікт, попереджає Клімкін.
“Очевидно, що нам потрібно переконати наших партнерів у необхідності принципово нової стратегії стосовно окупованого Донбасу, хай і з «ритуальним» посиланням на мінські домовленості. Варто пам’ятати, що частина західного політикуму не проти компромісного варіанту реалізації цих домовленостей, оскільки це на багато років дозволить тримати нас у «сірій» зоні й не підвищувати ставок, поки путінський режим не припинить свого існування. Тому слід домовлятися про перехідний період або періоди під контролем міжнародної адміністрації. «Заморозити» ситуацію — не вихід, оскільки ключі від її «розмороження» залишатимуться в Путіна”, - зазначає колишній голова української дипломатії.
Детальніше про те, що Україну очікує непростий діалог зі Сполученими Штатами, читайте у статті Павла Клімкіна “Після зустрічі Байдена та Путіна: до чого треба готуватися Зеленському”.