Про бажання стати донором чи посмертним донором необхідно подавати заяву сімейному лікарю

27 грудня 2018 року набула чинності постанова Кабміну №1211 з питань реалізації Закону "Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині". Тепер, згідно з цим документом, громадянин може подати заяву сімейному лікарю про своє бажання чи небажання стати донором або посмертним донором. Установи охорони здоров'я зобов'язані зберігати заяви і відправлять їх у спеціально створений орган упродовж трьох робочих днів від дня початку його функціонування. Але, доки не запрацював Єдиний реєстр, такі заяви можуть залишатися незатребуваними на момент смерті донора.

Про це у своїй статті для DT.UA пише Марина Ткаченко. За її словами, заяву можна написати й віддати своєму сімейному лікарю. А в практичному застосуванні залишаються такі варіанти, як запис у паспорті та правах водія. Це документи, що можуть мати юридичну вагу на момент смерті, якщо такий запис буде засвідчений мокрою печаткою. Де і як засвідчувати ці записи саме тепер, нічого не сказано.

Без загального реєстру час, витрачений на пошук і зв'язок із конкретним сімейним лікарем загиблого, на пошук цим лікарем заяви та передачі її за призначенням, - для реципієнта може бути втрачений. Про цей практичний бік конкретних ситуацій - ні в постанові Кабміну, ні в новому, ні в тимчасово чинному законах нічого не сказано, - зазначає експерт. - Крім того, в загальний доступ не виставлено зразків юридично правильних заяв. У новому законі, у ст. 11, є перелік необхідних даних про донора, але кінцевого оформлення зразка письмової заяви - немає".

Детальніше про проблеми трансплантології в Україні читайте в статті Марини Ткаченко "…Та забули про яруги, або Що залишається незрозумілим у новому законі про трансплантацію" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".