Пріоритетом комплектування є не бойові частини, а забезпечення та адміністрування. Всього у структурі ЗСУ понад 1500 військових частин. У 2013-му діяло два оперативних командування. Зараз створено чотири нових - і діє фактично шість оперативних командувань. Також створені нові командування родів військ, яких не було до війни: командування десантно-штурмових військ, командування Сил спеціальних операцій, Корпус морської піхоти. У Нацгвардії п'ять територіальних управлінь і також безліч адміністративних структур. На відміну від бойової чисельності - тобто чисельності особового складу, який безпосередньо бере участь у бойових діях, різке зростання насамперед відзначається в штабах.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Юрій Бутусов. За його словами, зростає кількість генералів, зростає чисельність штабів. Людей не вистачає тільки серед тих, хто сидить в окопах. Цінні офіцерські кадри вимиваються з бойових підрозділів для комплектування численних штабів, туди йдуть ресурси на забезпечення.
"Кількість вакансій настільки велике, що при наборі поповнення в армію існує самий мінімальний відбір. На військову службу масово пішли "заробітчани", які не хочуть служити, і не хочуть виконувати бойові завдання, не хочуть тренуватися, їх цікавлять тільки грошове утримання і пільги, і лікування в разі серйозної хвороби, - зазначає автор. - Такі військові збільшують навантаження на своїх товаришів, і також намагаються знайти приводи для звільнення, або перетворюються у "мертвих душ", від яких намагається позбутися сама армія".
Детальніше про комплектацію української армії читайте в статті Юрія Бутусова "Чому воїни звільняються?" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".