Правозахисники звернулися до Зеленського та міжнародної спільноти через масові затримання кримських татар

Напередодні російські силовики в окупованому Криму затримали понад 20 кримських татар, які приїхали на засідання контрольованого окупантами «Кримського гарнізонного військового суду», аби підтримати трьох політв’язнів. Правозахисні організації з цього приводу виступили зі спільною заявою, опублікованою на сайті Центру прав людини ZMINA.

«Люди прибули, щоб узяти участь у відкритому судовому засіданні як вільні слухачі на розгляді апеляції трьох своїх співвітчизників: Рустема Емірусеїнова, Арсена Абхаїрова та Ескендера Абдулганієва, яких минулого року російський суд засудив до тривалих термінів ув’язнення за сфальсифікованою справою про нібито членство в терористичній організації (красногвардійська група «справи «Хізб ут-Тахрір»). У так званому «Кримському гарнізонному військовому суді» відбувалася трансляція засідання Апеляційного військового суду в місті Власіха, який розглядав апеляцію на вирок цим політв’язням», – йдеться у заяві.

Серед затриманих кримських татар виявилося чимало правозахисників та громадських активістів, які від початку російської окупації всіляко підтримують жертв політичних репресій у Криму. Зокрема, це координатор громадського руху «Кримська солідарність» Ділявер Меметов. Він є сином Ремзі Меметова, якого окупанти вже понад п’ять років утримують в ув’язненні за сфабрикованою справою. Також серед затриманих опинився громадський журналіст «Кримської солідарності» Зідан Аджикелямов, у якого в травні цього року окупанти провели свавільний обшук. 

«Після затримання людей, які приїхали на судове засідання, російські силовики почали чинити тиск на адвокатів, які прийшли надати правову допомогу своїм підзахисним. Так, співробітники Центру протидії екстремізму не допустили Рустема Кямілєва до свого підзахисного Ділявера Меметова, погрожуючи йому притягненням до адміністративної відповідальності за «непокору законному розпорядженню співробітника поліції». Крім того, російські силовики вимагали від адвоката Едема Семедляєва роздягнутися, а коли він відмовився – адвоката затримали й склали щодо нього адміністративний протокол за «непокору законному розпорядженню співробітника поліції», – зазначили правозахисники. 

Вказано, що за останні два місяці в окупованому Криму вже втретє окупанти масово затримують кримських татар. Зокрема, у вересні російські силовики затримали щонайменше 53 особи. Всі вони прийшли до будівлі ФСБ РФ в окупованому Сімферополі, аби дізнатися долю Нарімана Джелялова, Асана Ахтемова, Азіза Ахметова, Ельдара Одаманова та Шевкета Усеїнова, яких викрали після незаконних обшуків. 

У жовтні окупанти затримали 15 осіб, які приїхали на судове засідання підконтрольного Кремлю так званого «Кримського гарнізонного військового суду». Тоді в ньому саме розглядали справу «красногвардійської групи «Хізб ут-Тахрір». Зрештою більшість затриманих оштрафували за нібито порушення протиепідемічних заходів. Ще кількох осіб окупанти відправили на кількаденний адмінарешт.  

«Як показують події в Криму, російська окупаційна влада щоразу вдається до нових репресивних методів для боротьби з тими, хто висловлює будь-яку  незгоду з діями окупаційного режиму. Після фальсифікації кримінальних справ за допомогою підкинутої в процесі обшуку літератури або отриманих під час катувань зізнань Російська Федерація почала забороняти відвідувати судові засідання у сфабрикованих справах, а потім – дізнаватися про перебіг засідань навіть з-під стін суду, застосовуючи  адміністративні затримання і штрафи. Тепер наступний крок: адмінзатриманих позбавляють права на адвокатів, їх не допускають до затриманих і притягують до адмінвідповідальності вже самих адвокатів», – йдеться у заяві.

Підписанти вказали на те, що РФ постійно тисне на захисників, які представляють інтереси жертв політичних переслідувань в окупованому Криму. Адвокатів на території півострову регулярно залякують та погрожують через їхню професійною діяльністю. 

Правозахисники пояснили, що такі дії окупантів суперечать не лише міжнародним стандартам, а й національному законодавству, що встановлює гарантії для представників юридичних професій. 

«Свавільне затримання адвоката Едема Семедляєва грубо порушує «Основні положення про роль адвокатів», ухвалені VIII Конгресом ООН із запобігання злочинам (1990 р.), які гарантують можливість безперешкодного здійснення своїх повноважень захисниками (без залякування, недоречного втручання та покарання за професійну діяльність)», – йдеться в заяві.

Правозахисники також заявили, що вищевказані факти свідчать про недостатність вжитих Україною та міжнародною спільнотою зусиль для припинення свавілля в окупованому Криму. Тому потрібно максимально активізувати роботу Кримської платформи, одна з цілей якої полягає в тому, щоб покласти край стражданням людей, які проживають на окупованому півострові.

Так, підписанти вимагають від РФ як держави-окупанта:

• негайно звільнити Едема Семедляєва та всіх затриманих біля «Кримського гарнізонного військового суду»;
• припинити свавільні обшуки, затримання та викрадення осіб, а також інший політичний тиск на тих, хто здійснює своє право на свободу вираження поглядів, свободу думки, совісті, релігії та мирних зібрань;
• ефективно розслідувати всі випадки перешкоджання адвокатській та журналістській діяльності, свободі мирних зібрань, катування, фальсифікації кримінальних справ тощо;
• забезпечити неупереджений розгляд апеляційної скарги на вирок Рустему Емірусеїнову, Арсену Абхаїрову, Ескендеру Абдулганієву та всім іншим кримським політичним в’язням;
• негайно та беззастережно звільнити всіх кримських політичних в’язнів;
• неухильно дотримуватися своїх зобов’язань за міжнародним гуманітарним правом і міжнародним правом з прав людини.

Крім того, правозахисники звернулися до іноземних держав, міжнародних організацій, зокрема учасників Кримської платформи та закликали:

• висловити рішучий та спільний протест проти дій Росії щодо свавільних затримань осіб, які намагаються висвітлювати перебіг судового розгляду політичних справ;
• ввести персональні санкції щодо осіб, причетних до масових затримань, перешкоджання адвокатській та журналістській діяльності (зокрема, співробітника Центру протидії екстремізму Руслана Шамбазова);
• вимагати від РФ допуску міжнародних моніторингових місій ООН, ОБСЄ та Ради Європи до окупованого Криму;
• надавати всебічну підтримку жертвам політичних репресій в окупованому Криму та їхнім родинам;
• максимально використати інструменти Кримської платформи та інші механізми міжнародного співробітництва для припинення політичних репресій у Криму.

Президента України Володимира Зеленського, Верховну Раду, Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, Міністерство закордонних справ України і прокуратуру АРК підписанти закликали:

• забезпечити ефективне розслідування фактів перешкоджання адвокатській та журналістській діяльності, свободі мирних зібрань та інших порушень прав людини;
• підписати законопроєкт про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального права та міжнародного гуманітарного права №2689, запровадивши належну відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини, вчинені на окупованих територіях;
• ініціювати рішучі кроки в межах Кримської платформи, спрямовані на припинення політичних репресій у Криму.

Під заявою підписалися:

• ГО «КримSOS»;
• Центр громадянських свобод; 
• Українська Гельсінська спілка з прав людини;
• Центр прав людини ZMINA;
• Регіональний центр з прав людини;
• Правозахисний центр ДІЯ;
• Об’єднання родичів політв’язнів Кремля;
• Дім прав людини «Крим»;
• Медійна ініціатива за права людини;
• Кримська правозахисна група;
• Центр громадянської просвіти «Альменда»;
• Харківська правозахисна група;
• Освітній дім прав людини – Чернігів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Адвокат Полозов заявив про нові тортури кримськотатарських політв'язнів у в'язницях РФ

Раніше Світовий конгрес українців направив офіційне звернення на ім'я верховного комісара ООН з прав людини Мішеля Башелета в зв'язку зі зростаючими порушеннями прав людини етнічних українців в РФ і у відповідь на нові репресивні заходи, недавно введені російською владою проти української етнічної меншини.

Також у жовтні Україна під час 48-ї сесії Ради ООН з прав людини в Женеві представила заяву від імені 40 держав про ситуацію з правами людини в окупованому Росією Криму.