За Бучу буде відплата, - пообіцяли українці після того, як були знайдені братські могили й зв’язані трупи після відступу армії Росії з північних околиць Києва.
«Ми їх знайдемо. У нас дуже чітке завдання», - сказав радник українського президента Олексій Арестович.
Він навіть зайшов далі, порівнявши полювання на вбивць жителів Бучі з операцією Моссаду проти терористів «Чорного вересня», які вбили ізраїльських атлетів під час Олімпіади в Мюнхені у 1972 році.
«Буде точна відплата. Ніхто не втече», - цитує його слова Politico.
Але в реальності шлях до притягнення Владіміра Путіна чи інших російських чиновників буде дуже відрізнятися. Це буде повільний і складний судово-медичний процес під повним міжнародним контролем. І перспектива негайно висунути комусь звинувачення дуже мала. На суді громадської думки Путін вже обвинувачений. «Судді» від президента Джо Байдена до пересічних громадян вже проголосили його винним у воєнних злочинах під враженнями від відео зі смартфонів, які зафіксували російські звірства. Супутникові знімки приватних компаній теж використали для спростування розповідей Москви про те, що нібито українці самі розклали трупи на вулицях Бучі, коли російські солдати відступили.
Експерти кажуть, що Україна, де до вторгнення у 70% населення був доступ до інтернету, стане «випробувальним випадком» для доказів, зібраних користувачами. Прокурори Міжнародного кримінального суду працюють в Україні вже більше місяця, розслідуючи воєнні злочини ще восьмирічної давнини. Також вони розслідують випадки, які відбуваються в реальному часі й задокументовані на смартфонах жертв. Однак, повідомлення в соціальних мережах не замінять традиційну кримінальну експертизу, дані розвідки й документи, які потрібні для доведення злочинів на полі битви. Теоретично слідчі можуть перевірити метадані й сказати, що на відео саме те, про що вони говорять. Що кадри, де солдат розстрілює цивільних, були зняті в Харкові у 2022 році, а не в Пальмірі у березні 2016-го. Однак, використання цієї інформації в суді - це зовсім інша справа. А коли йдеться про переслідування високопоставлених діячів, такі зображення рідко дають розуміння, хто насправді віддає накази.
Процес поєднання солдатів на місцях і лідерів «може тягнутися вгору по ланцюгу командування на рівень міністерств, до генералів найвищого рівня й навіть до президента Путіна», - сказав американський прокурор Клінт Вільямсон, який займався розслідуваннями воєнних злочинів. Зараз він очолює спільну групу ЄС і США, яка веде розслідування в Україні. За його словами, структура прямого командування й управління в армії Росії може теоретично спростити завдання. Але «весь процес заповнення документів й притягнення людей до суду може бути дуже, дуже довготривалим».
Впродовж кількох тижнів активісти знали, що в Бучі відбувається щось жахливе. Звіт Human Rights Watch, опублікований у неділю, зафіксував щонайменше одне вбивство мирних українців 4 березня, посилаючись на свідчення очевидців. Але повністю ситуація стала відома лише минулого тижня, коли російські солдати залишили Бучу, а іноземні спостерігачі змогли зайти в містечко, щоб почати «похмуру роботу» з документування завданої шкоди, - сказав медіа-директор Human Rights Watch в Європі Ендрю Строеляйн. Він пояснив, що у випадку виявлення очевидного масового поховання, як в Бучі, головне - це зберегти місце, щоб судмедексперти змогли «вивчити ці рештки фрагмент за фрагментом». Вони повинні встановити, як люди померли, чи причина і час смерті один і той же чи різний. Слідчим потрібно подолати хаос війни, а також тиск з боку сімей, які хочуть поховати загиблих рідних.
«У нашому випадку йдеться про повільну й впевнену роботу. Це означає збирати докази, які витримають перевірку в національних й інших судах», - сказав Строеляйн.
В минулому жертви воєнних злочинів документували власні страждання за допомогою технологій, які були їм доступні. Відео, перевезені контрабандою з Косово в Албанію, «дуже допомогли» в кінці 1990-х, - пригадує Строеляйн, який допомагав Міжнародному кримінальному трибуналу у справі проти колишнього президента Югославії Слободана Мілошевича.
«Тоді у людей були скрипучі VHS-камери. Тепер усі користуються смартфонами і можуть робити фактично те ж саме», - пояснив він.
Однак, слідчі досі ще не з’ясували, як використати повністю потенціал доказів, зібраних свідками. За словами директора проекту eyeWitness в Міжнародній асоціації адвокатів Венді Беттс, війна в Сирія стала «однією з перших, задокументованих цифровими технологіями». Соціальні мережі допомогли «закрити прогалини слідства, які завжди виникають між безпосередніми подіями й здатністю професійних слідчих з’ясувати всі обставини». Водночас, такими кадрами легко маніпулювати. І через це, за словами Беттс, їх важко використати в суді. Дані «Сирійського архіву» відео з соціальних мереж можуть підтвердити, на скільки лабораторно складно підтвердити ті чи інші кадри. З 3,6 мільйонів роликів лише 650 тисяч були проаналізовані. При цьому справжність була підтверджена лише у випадку 8249 з них. Беттс каже, що в українці теж генерують «потужний пласт відео, і це добре».
«Але, як ми знаємо, кожне з цих відео потрібно перевірити, перш ніж воно зможе зіграти роль у судових процесах», - пояснила експерт.
Нагадаємо, коли після виходу російських військ з київської області з’явилися перші фото тіл загиблих мирних жителів, які лежали на вулицях Бучі — хтось із зв’язаними руками, хтось із вогнепальними пораненнями в голову — Міноборони Росії заперечило відповідальність.
Росія заявила, що ці зображення є "черговим фейком", і спробувала скликати екстренне засідання Ради Безпеки ООНщодо того, що вона назвала "провокаціями українських радикалів" у Бучі.