«Плай», «коцюба», «ліжник»: колоритні слова, значення яких знають не всі українці

Через війну, яку розпочала Росія, багато українців відмовилися від використання російської мови і перейшли на українську. Часто вони прагнуть вивчити не лише нове з літературної української мови, а й дізнатися колоритні діалектні слова.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Без суржика: як сказати українською «натощак»

Видання NV розповіло про слова з гуцульского діалекту, значення яких знають не всі.

«Ґазда / Ґаздиня»

Значення багатьом відоме: «Ґазда» — господар, голова дому; «ґаздиня» — господиня, його дружина. Ці слова описують людей, які дбають про свою оселю, господарство та сім'ю. У гуцульській культурі ці терміни мають глибоке значення, підкреслюючи статус і відповідальність людини.

«Бартка»

«Бартка» — це маленька сокира, яку використовують гуцули, одночасно як знаряддя праці та елемент традиційного одягу. Цікаво, що «бартка» є символом гуцульського побуту і навіть частиною чоловічого костюма.

«Плай»

«Плай» — це стежка або дорога в горах, що зазвичай веде через полонини. Цим словом гуцули часто описують маршрути для худоби або мандрівки через Карпати.

«Коцюба»

Це кочерга, інструмент для ворушіння жару або вугілля в печі. Це слово часто зустрічається в гуцульських побутових розмовах, адже традиційні гірські оселі мають печі.

«Ліжник»

Тепла вовняна ковдра ручної роботи, характерна для гуцульського краю. Є не лише побутовою річчю, а й справжнім витвором мистецтва, адже їх виготовляють із вовни, прикрашаючи унікальними орнаментами.

Лайфхаків, «як російськомовному перейти на українську», вже безліч. І всі, хто хотів, уже давно ними скористалися, хоча й не завжди вдало. Соціологи свідчать, що чимало українців в обставинах російської агресії свідомо почали спілкуватись українською. Але, по-перше, деякі з цих спеціалістів прогнозують, що значна кількість таких ентузіастів знову відкотиться до звичної російської, щойно військова загроза спаде і ми повернемося до звичних умов життя. По-друге, деякі з цих "нових українців" говорять державною виключно в публічному просторі. Як українці розв'язують мовне питання – читайте у матеріалі журналіста з Херсону, фрілансера у сфері поліграфії Володимира Шишкова «Перехідний вік мови» на ZN.UA.