Південний берег Криму перетворили на концтабір

Паркани біля моря і платні пляжі були головним болем Криму і до окупації. Люди іноді бунтували, валили огорожі, пляжна мафія їх відновлювала. Нині на числені пляжі не пройти навіть за плату. Зараз паркан на ПБК - це межа між кастами: тими, в кого є привілей купатися, і тими, у кого його немає. Російська влада спочатку, усім на втіху, почала зносити паркани. Але це був короткий напад популізму або просто перерозподіл власності: вже у 2016 році море в Криму знову стали огороджувати, та так, як раніше і не снилося.

Тюремний коридор між парканами починається майже відразу за сяючою вогнями Ялтинською набережною. Пройдіть пару сотень метрів по знищеному елітної забудовою Приморському парку, ще метрів триста вздовж чиїхось споруджуваних володінь, де сторожа з собаками різкими окриками поженуе вас в обхід - і ось вона, єдина пішохідна доріжка, що веде уздовж моря в Лівадію. Колись, при Радах і в "лихі дев'яності", тут можна було вільно прогулюватися. Тепер це вузький прохід між чиїмось приватизованим морем з одного боку і чиїмись приватизованими парками з іншого.

Тут, у цій похмурій тіснині між тюремними парканами, де небезпечно з'являтися в темний час доби і де рідкісні перехожі з острахом поглядають одне на одного, ви в повній мірі усвідомлюєте своє місце в суспільстві. Тут ви зрозумієте, чому кримські чиновники відкритим текстом радять простолюдинам забути про ПБК і відпочивати на степових берегах Західного Криму. І чому обслуга Південного берега, за їх словами, не повинна селитися ближче четвертої лінії від моря.

Самі кримчани в більшості ці нововведення сприймають негативно. Зростаючі повсюдно паркани, що з'явилися тепер і на автовокзалах, засмучують людей. А нещодавно перші фрагменти шестиметрового "рубльовського" паркану перегородили вид на море з Ялтинської траси...

Раніше в аннексированном Криму горіла ТЕС з турбінами Siemens - ЗМІ.