Очолюючи Міністерство юстиції (1990–1992 роки), Бойко паралельно виконував обов'язки голови Центральної виборчої комісії (1989–1992 роки).
Він брав участь в організації Всеукраїнського референдуму з питань незалежності України, проведенні виборів першого президента незалежної України, відкривав перше пленарне засідання Верховної Ради І скликання.
Віталій Бойко входив до складу Ради при президентові з питань реформування судової системи України, став одним з організаторів Спілки юристів України та ініціаторів здійснення у державі судово-правової реформи.
За його керівництва Міністерством юстиції були розроблені основні положення, що лягли в основу законів "Про власність", "Про економічну самостійність України" та інших нормативних актів. За згадками колег, це було непросте завдання, адже зміни в законодавчі акти вносилися у зв'язку з набуттям Україною незалежності.
У 1992-1993 роках Бойко працював завідуючим відділом оборони, національної безпеки, правопорядку і надзвичайних ситуацій Кабінету міністрів України. За рік очолив Верховний суд України, яким керував до виходу у відставку в 2002 році.
У березні 1993 року Віталія Бойка призначили надзвичайним і повноважним послом України у Молдові, він був суддею Міжнародного арбітражного суду при торгово-промисловій палаті України та Молдови.
Упродовж 1998-2002 років був членом Вищої ради юстиції за посадою, суддя вищого кваліфікаційного класу. В 2009 році Бойка обрали головою Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС).
Віталій Бойко нагороджений багатьма почесними грамотами та відзнаками, орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (2001). Заслужений юрист України (1997).
Нагадаємо, 22 липня 2019 року пішов з життя один із авторів тексту Конституції України, юрист, політичний діяч і автор "Дзеркала тижня" Віктор Мусіяка. Причиною смерті 73-річного експерта став інфаркт.