Підготувати до нових реалій: у МОЗ пояснили, як говорити з дітьми про інвалідність

Через повномасштабне вторгнення Росії в Україні зростає кількість людей з інвалідністю, як серез військових, так і серед цивільних.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Дітям і дорослим: психолог розповіла, як відновитися після нічних атак ворога

У Міністерстві охорони здоров’я України зібрали поради для батьків, які хочуть навчити дітей правильному сприймати людей з інвалідністю. Вони зазначили, що у такій розмові важливо передусім бути щирими, зважати на вік, стан та запит дитини, бути готовим до можливих запитань.

Як говорити з дитиною про інвалідність

•  Нормально, якщо ви не знатимете відповіді на певні питання, тож будьте чесними з дитиною. Скажіть, що зараз у вас немає відповіді, однак ви обов'язково повернетесь до цієї теми трошки згодом.
• Важливо розуміти, що дитину можуть цікавити деталі, в неї може бути багато додаткових запитань, однак не бійтеся слова «інвалідність». Головне правило – насамперед говорити про людину, а не її діагноз чи стан здоров'я: «людина з інвалідністю», а не «інвалід», «дитина з аутизмом», а не аутист.
• Пам’ятайте, що дитині не потрібні від вас енциклопедичні знання. Для такої бесіди достатньо навчитися базових принципів толерантності, найголовніше з яких – це розуміння, що люди – різні і це нормально. Всі ми особливі по-своєму, тому дізнаватися особливості кожної людини, враховувати їх та пізнавати, як живуть інші люди – це важливо і неймовірно цікаво.
• Також важливо донести, що рівне та однакове ставлення до людей базується насамперед на повазі, а не на страху чи жалю. Тому важливо бачити передусім людину, яка потребує вашої підтримки і розуміння. Адже підтримка – це вже розмова на рівних.
• Поясніть дитині, що мати відмінні риси – це не є бар’єром чи перепоною для спілкування. Навпаки – це нові можливості дізнатися щось корисне та нове.
• Якщо ваша дитина спілкуватиметься з дітьми з інвалідністю, не заважайте їй, не забороняйте, а допомагайте навчатися толерантного ставлення.
• Якщо дитина бешкетує і ви хвилюєтесь, аби вона не травмувалася, ні в якому разі не варто лякати її, використовуючи фрази типу: «з такою поведінкою станеш інвалідом і опинишся у візку». Це найгірше, що ви можете зробити. Адже це може травмувати дитину, залякати її та сформувати в неї негативне ставлення до дітей/людей з інвалідністю. Краще поясніть, що через такі дії вона може травмуватись і тоді їй буде боляче.
• У дітей набагато менше стереотипів, порівняно з дорослими. І для того, аби дитину нічого не бентежило чи не лякало, допоможіть їй дізнатися більше про людей з інвалідністю та розкажіть про речі, які полегшують їм життя: про колісні крісла, шрифт Брайля, слухові апарати, собак-поводирів, жестову мову тощо.

Як підтримати дитину під час війни та допомогти їй пережити найскладніші часи читайте у матеріалі Ірини Королець «Навчаючись жити під час війни, не забувайте вчити жити дітей. Практичні поради дитячого психолога» на ZN.UA.