Підготовка до Різдва: що наші пращури готували на святковий стіл

З 1 вересня ПЦУ перейшла на новоюліанський календар, а УГКЦ - на григоріанський, тому дати багатьох християнських свят змінилися. Цього року віряни ПЦУ та УГКЦ будуть відзначати Різдво 25 грудня. У зв’язку з цим, Різдвяний піст також почався раніше.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Скоро Різдво: як українською сказати «Сочєльнік»

Закінчується він саме на Різдво, тому наші пращури дуже відповідально ставилися до підготовки  святкового столу. Етнологиня Наталія Громова розповіла «Українській правді», які страви готували на Різдво раніше.

Вона зазначила, що до їжі в українців завжди було особливе ставлення.  

«У нас дуже різко відрізнялась їжа в будні та у свята. Тоді люди їли порівняно мало, бідні люди переважно не доїдали в будні. Проте вони не розподіляли їжу, щоб вистачало потрошки на кожен день, а залишали так, щоб було багато на свята. В святкові дні потрібно було не просто наїстися, а об'їстися. Це теж було пов'язане з магією першого дня – як почнеш рік, так і проведеш», – розповіла вона.

Усім святам передував певний період посту, зокрема вечеря на Святвечір перед Різдвом обов'язково повинна бути пісною.

«За традицією цілий день перед Святвечором взагалі не потрібно їсти. А вже на вечері, що напередодні Різдва, має бути 12 страв. Я зустрічала цифру і 9 та 7 – вони мають бути пісними», – пояснила експертка.

Які страви готували на Різдво

Хоча кожен регіон та село мають свої гастрономічні традиції на різдвяний період, є універсальні та обов'язкові страви.

«Кутя, узвар та традиційний хліб – це те, що має бути обов'язково. Все решта на святу вечерю має бути пісним – капуста, картопля, горох, гриби, солоні продукти. Кутя мала особливе значення, оскільки пов'язана з культом предків та їхнім вшануванням. Люди не просто вшановували предків, а були впевнені, що вони від них залежать, а померлі продовжують впливати на життя своїх родичів», – розповіла етнологиня.

З напоїв важливою стравою був узвар – компот із сухофруктів яблук, груші, вишні, сливи. Була навіть традиція додавати цей узвар у кутю, щоб вона була рідка.

В деяких регіонах також готують рисову або ячну кутю, але за словами етнологині, це не зовсім традиція, а примусова міра. Люди використовували для куті інші крупи, коли не могли придбати головного інгредієнту – пшеницю.

Крім того, на святковому столі обов'язково має бути хліб. При цьому немає якогось одного виду – існує багато локальних варіацій.

«На весілля ритуальний хліб називається короваєм, на Великдень – це паска, а на Різдво назви дуже різноманітні: калач, книж, душа, лежень, обертух, бухон, струцлі. А у Карпатах хліби взагалі називають Василь і Меланка, як чоловіче і жіноче начало – це два хліби, які кладуться один на одний, корочун або кричун. Все це той хліб, який котять і дивляться як він впаде. Його не їдять протягом цілих свят, він просто стоїть, і лише на Новий рік у нього обрізали край, якщо могли то жували, але переважно віддавали худобі», – розповіла етнологиня.

15 листопада у християн східного обряду розпочався Різдвяний піст. В цей час віряни готуються до одного з найбільших релігійних свят – Різдва Христового. Нагадаємо, який існує графік харчування по днях.