Під час карантину українці найбільше відчувають радість та зацікавленість — опитування

06 квiтня, 2020, 13:47 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Соціологи розповіли про емоції, які найчастіше відчувають українці під час карантину, а також про те, з чим це пов'язано.

Під час карантину, який в Україні ввели ще 12 березня, українці найчастіше відчувають радість та зацікавленість/хвилювання, йдеться у результаті опитування соціологічної групи "Рейтинг". Менш виражені відчуття – це здивування, гнів, сум та страх. Згідно з опитуваннями, найменш вираженими в українців на карантині є відраза, почуття провини, сором та байдужість.

"Емоції – це актуальний фон нашого настрою та психологічного самопочуття. Тому дослідження емоцій – це те, що відбувається з людиною зараз, на відміну від почуттів, які зазвичай довготривалі та стабільні і не змінюються суттєво під впливам настрою. Емоції ситуативні, ними легше керувати та змінювати власний емоційний фон за допомогою простих речей", - зазначили в "Рейтинзі".

Соціологічна група "Рейтинг"

Зокрема, представники вікової групи від 18 до 29 років, частіше за інших опитаних відчувають радість та байдужість. А громадяни віком від 30 до 39 років найчастіше відчувають гнів. Опитані середнього віку частіше відчувають здивування. При цьому найстарші українці рідше за інших відчувають байдужість неприязнь, та здивування.

"Традиційно в старшому віці людина більш турбується про інших – дітей, онуків, про свій фізичний стан, здоров'я – переживає через це. Крім того, попереднє дослідження Рейтингу показало, що зараз українці переживають за здоров'я близьких значно більше, ніж за своє власне. Водночас, в старшому віці частіше спостерігається сум/печаль. Цікавим є також те, що старша група менше відчуває страх, незважаючи на те, що саме вони – група ризику сьогодні", - йдеться у дослідженні.

Соціологічна група "Рейтинг"

Водночас жінки частіше за чоловіків відчувають радість, здивування, зацікавленість/хвилювання, почуття провини та сум. У свою чергу чоловіки є більш байдужими, відчувають неприязнь/відразу та гнів. Тобто чоловічий спектр емоцій більш негативний, жіночий – двополюсний.

Вказано, що такий розподіл емоційного спектру є традиційним, якщо говорити про гендерні відмінності. При цьому жінки є більш емоційними, ніж чоловіки. Це стосується не переживань, а прояву емоцій т поведінки.

"Бо культура дозволяє проявляти емоції жінці, а чоловіку – приховувати емоції, виключення – емоції, що підтверджують маскулінність (мужність). Чоловіки нібито менше відчувають страх, ніж жінки, але за нормами чоловічих гендерних ролей вони і не мають на це право, а повинні бути сміливими та відважними, отже, чоловіки рідко зізнаються в емоції страху. Жіноче почуття провини – "щось я роблю не так", "я в чомусь винна" – це сформовані еволюційно культурою почуття, бо жінки часто "винні" і їх поведінка, рід занять, вчинки частіше піддаються осуду (і самоосуду) за невідповідність жіночим гендерним ролям і статусам", - пояснили в "Рейтинзі".

Соціологічна група "Рейтинг"

Водночас, за даними дослідження, існують залежності між зміною у частоті виконання справ під час карантину та емоційним станом. Це означає що діяльність людей здатна керувати емоціями так само, як емоції викликають зміни у діяльності та поведінці. Також емоційний фон людини залежить від її стану та фізичних параметрів середовища, таких як комфортна температура у приміщенні або вулиці, сонце, свіже повітря, достатня дистанція з іншими людьми, власна територія.

Таким чином, ті українці, що почали дивитися більше новин, частіше говорили про те, що відчувають страх та здивування.

"Це не дивно, бо новини подають інформацію та факти так, щоб "продати" нам емоції і "прив'язати" до перегляду. "Прив'язати" до негативних емоцій завжди легше, ніж до позитивних, вони краще відчуваються, рефлексуються (людина думає про них та помічає їх) і запам'ятовуються. Негативні емоції – це найбільші руйнівні стресори людського життя", - йдеться у дослідженні.

Соціологічна група "Рейтинг"

Громадяни, які на карантині стали більше вживати алкогольних напоїв, частіше відчувають страх, неприязнь, гнів, здивування та сум. Це означає, що алкоголь не допомагає покращити емоційний стан, а навпаки, занурює людину в деструктивні переживання.

Соціологічна група "Рейтинг"

Ті респонденти, що стали рідше спілкуватися з друзями та близькими, частіше відчувають сум та гнів. Водночас ті, хто частіше спілкується з друзями, частіше інших відчувають радість.

"Соціальна ізоляція – це незвичний і некомфортний для індивіда стан, люди – соціальні створіння, які прагнуть афіліації (бути разом з іншими, відчувати приналежність) та соціальної фасилітації (потребують "підсилення" від інших людей, які виступають мотиваторами діяльності та поведінки)", - пояснили у "Рейтинзі".

Соціологічна група "Рейтинг"

Соціологічна група "Рейтинг"

Здивування та радість більше за інших відчувають ті українці, які почали частіше займатися сексом та здійснювати онлайн-покупки. Вони також значно менше відчувають сум. При цьому ті, хто став рідше займатися спортом, власним хобі чи слухати музику, частіше за інших відчувають сум, гнів та страх.

Також більше за інших відчувають байдужість відразу та гнів ті, хто почав більше спати. Соціологи пояснили, що свідомість людини намагається вберегти її від стресу. Це означає, що сон "вимикає" на певний проміжок часу переживання, але не дозволяє подолати їх лише за допомогою сну.

Соціологічна група "Рейтинг"

Ті українці, які почали більше бувати на свіжому повітрі, частіше відчувають радість. Тут відіграють роль фізичні параметри середовища, які здатні покращити емоційний фон. Але водночас у таких респондентів підвищене почуття провини, що пов'язане з карантинними обмеженнями.

"Ми можемо змінювати власний емоційний фон за допомогою простих речей, наприклад, менше дивитися новин, щоб менше тривожитися і відчувати страх; більше спілкуватися з рідними та друзями, щоб відчувати радість та не сумувати. Займатися конструктивною діяльністю задля покращення емоційного фону: секс, хобі, спорт, свіже повітря, улюблена музика. Та уникати деструктивної поведінки, щоб не занурювати себе в негативні переживання: занадто багато алкоголю, сну, новин, самотності (відсутності спілкування)", - зазначили соціологи.

Опитування провели з 1 по 2 квітня 2020 року, під час якого опитали 1300 респондентів віком від 18 років. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 4%. Інтернет опитування методом Computer-Assisted Self Interviewing (CASI) здійснено на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів.

По матерiалам: DT.UA / Підготував : Юлия Москаленко
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Ентер або кнопку нижче відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК