Опікунство над особою з інвалідністю II групи: як його оформити

Через війну, яку розпочала Росія, в Україні зросла кількість людей з інвалідністю. Видання «Факти» розповіло, як оформити опікунство над людьми з інвалідністю II групи.

Люди, які мають інвалідність II групи, це особи, здатні до самообслуговування, але не спроможні до праці у звичайних виробничих умовах.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Пенсія для осіб з інвалідністю внаслідок війни: який розмір виплат передбачений

Хто може стати опікуном

Встановлення опіки або піклування – визначення органами виконавчої влади або судом, в чиї обов’язки входить турбота про дітей або дорослих з обмеженою дієздатністю.

Тут важливо розрізняти поняття опіки та піклування:

• Опіка встановлюється над малолітніми особами (віком до 14 років, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування), та особами, які визнані недієздатними.
• Піклування встановлюється над неповнолітніми особами (віком від 14 до 18 років, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування) та особами, цивільна дієздатність яких обмежена.

Тобто опікун призначається, якщо особа визнається повністю недієздатною. Піклувальник призначається, коли дієздатність людини обмежена.

Вимоги до людини, яка хоче стати піклувальником:

• Перевага надається родичам.
• Велике значення мають особисті взаємини сторін.
• Опікуном може стати виключно дієздатна фізична особа, яка має можливість забезпечити потреби підшефного.
• Добровільне бажання оформити опікунство, зафіксоване в письмовому вигляді.

Представники державної влади підходять до вибору опікуна максимально уважно, пріоритет буде віддано тому, хто зможе краще дбати про людину з інвалідністю.

Крім того, також враховуються особисті побажання особи з обмеженими можливостями.

Як встановити опіку над особою з інвалідністю

Адвокат Іван Черкашин зазначив, що опіка може бути встановлена лише над недієздатною особою, а головна ознака таких людей – особа не може усвідомлювати свої дії та керувати ними.

«Особа визнається недієздатною виключно за рішенням суду. Тобто неможливо в органах опіки оформити опіку чи визнати особу недієздатною. Для цього є спеціальна судова процедура в межах окремого провадження», – зазначив адвокат.

Він додав, якщо особа має виключно фізичні вади або вона є інвалідом І та II групи та не може себе обслуговувати самостійно (готувати їжу, прибирати у квартирі тощо), то над такою особою можна встановити постійний догляд.

«Призначення постійного догляду відбувається без визнання людини недієздатною. Для цього необхідно звернутися до сімейного лікаря людини з інвалідністю II групи і попросити надати відповідну довідку. Є форма довідки, яка видається спеціально для органів соцзабезпечення. Для оформлення догляду у такій довідці має зазначатися ключова фраза: особа потребує постійного догляду», – додав адвокат.

Після отримання довідки потрібно звернутися до органів соціального захисту населення, де й оформити постійний догляд над особою з інвалідністю II групи.

Процедура встановлення постійного догляду оформляється простіше за опікунство, адже немає потреби у судовому порядку визнавати людину недієздатною.

Потрібно зібрати наступні документи:

• заява про те, що ви хочете здійснювати постійний догляд за певною особою;
• ваш паспорт (потрібен як оригінал, так і копія). Також потрібен паспорт особи, за якою буде здійснюватися догляд;
• медична довідка. Важливо, аби особа, яка хоче здійснювати такий догляд, сама володіла достатнім для цього здоров’ям;
• довідка щодо реєстрації вашого місця проживання;
• документи щодо права власності на майно або право користування ним;
• довідка лікарської комісії, яка підтверджує те, що у зв’язку зі своїм станом здоров’я особа має потребу в постійному догляді.

Також людина, яка оформила постійний догляд, зможе отримати державну фінансову допомогу. А особам з інвалідністю надаються послуги з медичної, соціальної, трудової та професійної реабілітації, побутового та торговельного обслуговування.

Нагадаємо, що потрібно для встановлення інвалідності. Інвалідність як міра втрати здоров’я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи Міністерства охорони здоров’я України.