Через більш ніж три місяці після початку російського вторгнення в Україну США і їхні союзники тихо обговорюють неминуче питання: як це все закінчиться?
Впродовж останніх днів президенти і прем’єр-міністри, а також лідери Демократичної і Республіканської партій в США, закликали до перемоги України у війні. Але за кулісами існує реальний розкол у поглядах на те, який ця українська перемога буде мати вигляд. І чи однаково слово «перемога» розуміють в США, в Європі і, найголовніше, в Україні.
Про це пише New York Times, нагадуючи, що за останні кілька днів з’явилися італійська пропозиція про припинення вогню, заклики до Києва витіснити Росію до лінії фронту, яка існувала до 24 лютого, а також відновилися розмови у Вашингтоні про «стратегічну поразку» Владіміра Путіна. Остання повинна гарантувати, що Москва буде нездатною влаштувати подібну атаку знову.
Три місяці Захід демонстрував небачену єдність, передаючи Україні озброєння і запроваджуючи проти Росії такі санкції, які здивували Путіна. Однак, розбіжності в поглядах на те, що буде далі, вже помітні. В центрі суперечки лежить питання, чи 30-річний період спроб інтеграції Росії тепер повинен закінчитися. США називають Москву парією, яку потрібно відрізати від світової економіки. У свою чергу, у Європі є ті, хто говорить про небезпеку ізоляції і приниження Путіна. І це твердження звучить дедалі гучніше по мірі розширення американських амбіцій. Спочатку у Вашингтоні говорили про необхідність подбати, щоб Росії було не просто здобути перемогу у війні проти України. Але щойно російська армія почала робити помилку за помилкою, проваливши завдання захопити Київ, американська риторика змінилася. В Білому домі тепер бачать шанс покарати російську агресію, ослабити Путіна, зміцнити НАТО, а заодно послати чіткий сигнал Китаю. Крім того, США хочуть переконатися, щоб агресія не була винагороджена новими територіальними здобутками.
Розбіжності у поглядах на цілі війни стали особливо явними під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі цього тижня, коли колишній Держсекретар 99-річний Генрі Кіссінджер запропонував Україні поступитися частиною території, щоб домовитися про мир. Водночас, він зауважив, що «за ідеальних умов лінія розмежування повинна повернутися до статус-кво до російського вторгнення». Таким чином, він наголосив, що Москва може зберегти контроль над Кримом і частиною Донбасу, які були окуповані в 2014 році.
«Перенесення війни за межі цих ліній буде вже не боротьбою за свободу України, а новою війною проти самої Росії», - сказав Кіссінджер.
Майже одразу президент Володимир Зеленський звинуватив колишнього Держсекретаря у спробі задобрити Путіна. При цьому, український президент зауважив, що на календарі Кіссінджера зараз, «схоже, не 2022-й, а 1938-й рік». Він пригадав про часи, коли Адольф Гітлер почав свою агресію в Європі, через що Кіссінджер, будучи ще підлітком, разом з сім’єю був змушений тікати в Нью-Йорк.
«Тоді ніхто не чув, щоб він говорив про необхідність пристосуватися до нацистів замість того, щоб тікати від них чи битися з ними», - сказав Зеленський.
New York Times зауважує, що український президент і сам в різні часи висловлював суперечливі погляди на те, як повинна закінчитися війна. В якись момент він навіть розглядав «нейтральність» України замість приєднання до НАТО. Відсутність однозначності цілей війни, звісно, не дозволяє чітко визначити, якою буде перемога чи мир. Не зрозуміло, яку позицію займе Зеленський і його західні союзники, якщо переговори про кінець конфлікту все ж розпочнуться. Якщо Зеленський погодиться на певні поступки, чи скасують тоді США й інші союзники всі санкції включно з контролем експорту, який підриває здатність Росії будувати танки? Чи все ж таки всі надії позбавити Москву можливості поводитися агресивно в майбутньому будуть приречені?
Зрештою, американські чиновники кажуть, що українському президенту і його уряду доведеться приймати важкі рішення. Але вони добре розуміють, що якщо Путін зможе зберегти сухопутний шлях в Крим або якщо санкції будуть частково зняті, Репсубліканська партія звинуватить Байдена у тому, що він винагородив Путіна за його спробу переписати кордони в Європі за допомогою грубої сили.
Дебати щодо кінця війни почалися на тлі того, як сама війна знову змінює свою форму. Три місяці тому стратегічною метою Путіна було захопити всю Україну. І він розраховував, що йому вдасться це зробити за лічені дні. Після розгромного провалу він відступив і перейшов до «плану Б», відправивши свою армію на схід і південь України. Стало зрозуміло, що російська армія не здатна захопити Харків чи Одесу. Тепер триває битва за Донбас, де загарбникам вдалося взяти під контроль відносно невеликі ділянки території. Також вони отримати контроль над Маріуполем і намагаються зберегти сухопутних коридор в Крим.
Зараз, поки Росії вдається завойовувати території, нічого не говорить про бажання Путіна вступати в переговори. Але тиск на російського автократа буде посилюватися, оскільки санкції будуть все більше скорочувати експорт енергоносіїв, а також відріже Москву від постачання ключових компонентів, необхідних для виробництва зброї.
«Подобається нам це чи ні, але Путіну доведеться принести додому якусь здобич. Маріуполь - не великий шматок, але все ще шматок», - сказав колишній чиновник американського Міністерства оборони Дов Захеім.
Він зауважив, що чим довше триває війна, тим вищою буде ціна для України у вимірі людських життів і матеріальних цінностей. Тож Київ постане перед важким політичним вибором.