Ніхто не чекав, що США займуть жорстку лінію щодо України і лишать близькосхідну країну Володимиру Путіну. Але, схоже, саме це і відбувається зараз, щоправда, цілком випадково, а не в рамках широкої американської стратегії.
Про це на сторінках Bloomberg View пише оглядач Леонід Бершидський.
Коли Держсекретар Рекс Тіллерсон призначив Курта Волкера спеціальним представником США щодо України, він подав сигнал про жорсткіший підхід до російської авантюри в Україні. Друг Джона Маккейна - відомого "яструба" у російській політиці - Волкер вже побував в Донбасі і озвучив низку точок зору, які прозвучали не приємно як для Кремля, так і для Німеччини і Франції, які вели переговори про завершення конфлікту.
Він сказав, що, на відміну від часів Барака Обами, США тепер не відмовляються від ідеї передати Україні зброю. Це те, про що президент Петро Порошенко довго просив союзників. Рішення ще не ухвалене, але, за словами Волкера, воно "не спровокує Росію на щось більше, ніж вона вже робить і не змінить баланс сил". Зброя лише дозволить Україні захистити себе від подальшої російської агресії.
"Росія каже, що вона нічого не робить на українському сході, тож, зважаючи на це, ніхто нічим не ризикує", - сказав представник США.
Він також зайняв українську позицію з кількох важливих моментів. Зокрема, про те, що лише Росія поршує Мінські угоди і саме вона повинна спочатку вивести свої війська з української території, перш ніж самоврядування буде створене на захоплених територіях. Також Волкер звинуватив проросійських бойовиків у блокуванні забезпечення мирних мешканців всим необхідним з інших регіонів України. Хоча американський представник добре знає, що все не так просто в Донбасі.
Волкер - досвідчений дипломат, і його повідомлення Росії однозначне. Це нова американська політика "більшої участі" у формі, як її розуміє сам Волкер. Її суть в повному перегляді Мінських угод з метою змусити Росію виконати українські вимоги, передаючи Україні зброю і піднімаючи для Москви ціну продовження конфлікту.
Натомість у Сирії адміністрація Трампа зайняла більш поблажливу до Росії позицію. Директор ЦРУ Майк Помпео хотів протидіяти зростанню впливу Москви в країні, а також створенню російсько-іранської осі. Але Трамп на це не погодився. Він скасував фінансування програми ЦРУ щодо озброєння і тренування сирійських повстанців, які воюють проти режиму Башара Асада. І це дуже контрастує з тим, що Волкер пропонує зробити в Україні.
Американська політика в Сирії продовжує підхід Обами, який хотів дозволити Росії самотужки розбиратися з проблемою. Москва хоч і говорить постійно про цілісність близькосхідної країни, активно працює над її поділом на частину, яку контролює режим, і частину опозиції. Вона добивалася замороження конфлікту, як Мінські угоди заморожують війну в Україні. Якщо опозиціонери в Сирії отримають більше територій за рахунок "Ісламської держави", Америка, схоже, буде задоволеною.
Якщо президент Володимир Путін вторгся в Сирію, щоб використати її на торгах щодо України, тоді він точно не отримав те, чого хотів. Але він отримає дещо інше, не менш вигідне для себе.
Бершидський вважає, що якщо США почнуть озброювати Україну, пропаганда Кремля поширить це як підтвердження, що в Донбасі триває війна проти Америки, яка нібито намагається "розірвати слов'янську спільноту". А це може допомогти Путіну мобілізувати виборців у 2018 році. Також оглядач припускає, що Москва може визнати маріонеткові "республіки" на Сході України, що призведе до краху Мінського процесу і закінчення війни на користь Києва. Путін мирився з Мінськими угодами, вважаючи, що час на його боці. Але більше американське втручання може змусити його шукати жорсткіше рішення.
Тим часом, поступки у Сирії роблять Росію рівноцінною США силою на Близькому Сході. І всі місцеві гравці будуть змушені мати справу з обома сторонами.
23 липня делегація Державного департаменту США, у складі, якої був присутній і Курт Волкер, відвідала район проведення АТО в Донецькій і Луганській областях. Спецпредставник США зазначив, що після візиту в Україну планує провести ряд зустрічей з представниками урядів європейських країн з метою консолідації позицій по ситуації в зоні АТО.