"Він є цікавою для слідства людиною. Ми хотіли з ним поговорити, а тепер це буде складно. Хотілося б, щоб він залишався в Україні, щоб ми могли з ним поговорити", - повідомила у телефонному коментарі "Радіо Свобода" речниця JIT Брехтьє ван де Мосдейк.
Водночас вона відмовилася коментувати рішення Київського апеляційного суду, який випустив колишнього начальника ППО терористичного угруповання "ДНР" зі слідчого ізолятора під особисте зобов'язання.
"Це рішення України, рішення українського суду, тому я не можу його коментувати. Це не означає, що розслідування справи MH17 буде зупинене, воно триватиме. Але нам шкода, якщо ми не зможемо з ним поговорити", - наголосила вона.
Водночас Брехтьє ван де Мосдейк утрималася від відповіді на запитання про те, чи намагалися слідчі групи допитати Цемаха після його затримання на окупованій території.
Ексначальника протиповітряної оборони "Слов'янської бригади "ДНР" Володимира Цемаха 29 червня взяли під варту в Києві на 60 діб без права внесення застави. Бойовика вивезли з окупованої території українські спецслужби. Йому інкримінують ч. 1 ст. 258-3 Кримінального кодексу (створення терористичної групи чи терористичної організації).
За словами прокурора Олега Пересади, Цемах і ексначальник штабу так званого "Міністерства оборони "ДНР" Дмитро Купріян ("Батя") можуть дати свідчення на міжнародному судовому процесі у справі MH17.
Прокуратура Нідерландів і низка депутатів Європейського парламенту просили Україну не обмінювати Цемаха на українських політв'язнів у Росії, адже допитати його в РФ буде набагато складніше. Однак в обміні ексбойовика вкрай зацікавлена Росія, яка намагається приховати власні військові злочини в Донбасі.
Нагадаємо, 19 червня слідча група назвала імена чотирьох осіб, причетних до катастрофи літака Boeing 777 рейсу MH17: росіяни Сергій Дубінський ("Хмурий"), Олег Пулатов ("Гюрза"), Ігор Гіркін ("Стрєлков") і українець Леонід Харченко ("Кріт"). Судовий процес у справі може розпочатися вже навесні наступного року.
СБУ оголосила підозру фігурантам справи у скоєнні злочину - "терористичного акту, що призвів до загибелі людини".
17 липня 2014 року над містом Шахтарськ Донецької області з екранів радарів зник "Боїнг-777", що належав "Малайзійським авіалініям" і здійснював рейс МН17 за маршрутом Амстердам – Куала-Лумпур. У катастрофі загинули екіпаж і пасажири літака – усі 298 осіб, зокрема 80 дітей.
Майже через чотири роки, у травні 2018-го, Міжнародна слідча група (JIT) на пресконференції у Гаазі продемонструвала уламки ракети, якою збили літак. Комплекс "Бук", з якого було випущено ракету, належав 53-й зенітній ракетній бригаді ППО, що базується в російському Курську.
Наступного дня Австралія та Нідерланди офіційно оголосили, що саме Росія несе відповідальність за знищення малайзійського "Боїнгу". Європейська Рада також закликала РФ взяти на себе відповідальність та повністю сприяти всім спробам встановити істину, справедливість і провину конкретних осіб у цьому злочині.
Проте РФ досі заперечує свою причетність до трагедії.