Увечері у вівторок, 29 жовтня, під Офісом президента на вулиці Банковій у Києві протестували проти відведення українських військ від Золотого Луганської області. Акція "Ні кроку назад!" почалася близько 19:00, її анонсував "Рух опору капітуляції".
За оцінкою кореспондента "Радіо Свобода", на акцію, яка почалася через шість годин після її оголошення, прийшли понад тисяча людей. Серед них – ветерани бойових дій, волонтери, колишні і чинні народні депутати, представники ряду політичних сил.
Протестувальники вимагали припинити виведення Озброєних сил з займаних позицій, а також анонсували масштабну акцію, що відбудеться 21 листопада – у День Гідності і Свободи.
Координатори акції попросили учасників не використовувати партійну символіку і приносити лише державні прапори. Узгодженим символом протесту став жовтий скотч на рукаві – його українські бійці використовують на фронті для ідентифікації своїх.
Протестувальники принесли на Банкову плакати, що відсилають до недавньої словесної перепалки Володимира Зеленського із добровольцями в Золотому: "Яке розведення? Ти ж не лох", "Вова, ти ж не лох. Не розводь війська", "Їй 28 років. І вона точно не лох" тощо.
Учасники мітингу встановили три намети біля ОП, деякі – запалювали фаєри. В цілому, акція проходила мирно, і поліцейські не втручалися в її хід, передає "Інтерфакс-Україна".
Аналогічні акції, але не такі численні, відбулися в інших українських містах. Зокрема, близько ста осіб протестували біля пам'ятника Тарасу Шевченку у Львові.
Акція "Ні кроку назад!" фактично є продовженням протестів, спровокованих заявами Володимира Зеленського про погодження "формули Штайнмаєра". Найчисленнішою стала акція "Ні капітуляції!" у День захисника України 14 жовтня
Уранці 29 жовтня голова МЗС Вадим Пристайко повідомив про початок розведення сил і засобів поблизу Золотого на Луганщині. У штабі ООС цю інформацію спочатку спростовували, але згодом підтвердили, що розведення військ почалося о 12:00 q уточнили, що воно триватиме три доби.
Розведення в Золотому, Станиці Луганській (Луганська область) та Петрівському (Донецька область) неодноразово узгоджувалося в Мінську, але зривалося під час спроби реалізації. Влітку цього року війська розвели в районі Станиці Луганської, після чого на засіданні 1 жовтня Тристороння контактна група погодила розведення ще на двох ділянках на лінії зіткнення в Донбасі.
Відведення українських військ від лінії розмежування є однією з умов Кремля для проведення саміту в "Нормандському форматі". При цьому гарантувати дзеркальне відведення окупаційних військ у Кремлі відмовилися.
Проти відведення українських військових виступили ветерани та добровольці російсько-української війни, а також мирні жителі прифронтових населених пунктів. Перші вважають розведення капітуляцією у війні з Росією, другі побоюються розправи бойовиків після відходу українських військових зі своїх позицій.
Та президент Володимир Зеленський особисто гарантував безпеку жителям "сірої зони" після відведення українських військових на позиції 2016 року. А голова Верховної Ради Дмитро Разумков поклав відповідальність за їх безпеку на поліцію і Національну гвардію, які разом із прикордонниками залишаться там після розведення.
Докладніше про реалізацію плану Зеленського щодо розведення військ в Донбасі та його наслідки читайте в матеріалі Юрія Бутусова "Війна Зеленського: чи можна зупинити Путіна розведенням?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".