Незвичні діалектизми: що означають слова клюски, потрава, кварґель

Через війну, яку розпочала Росія, багато наших громадян перейшли на українську мову. У деяких областях українці використовують діалектизми. Наприклад, у Львові можна почути такі слова, як клюски, потрва, кібелик. Видання «Освіта 24» розповіло, що означають ці слова.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Без суржика: як українською сказати «ножниці»

Українці, які приїздять до Львова, можуть почути від місцевих мешканців безліч цікавих галицьких слів, але часто їх значення залишається незрозумілим. До таких слів належать:

• потра́ва – страва;
• кібелик – глечик;
• герба́та – чай;
• га́мати – їсти;
• клю́ски – варене тісто, галушки;
• ква́рґель – сільський твердий солений сир;
• мізерія – салат;
• бритва́нка – металева форма для випікання хліба в печі;
• ва́нтух – живіт;
• барабо́ля, бульба – картопля;
• мециї – делікатеси;
• конфіту́ра – желеподібне варення;
• драпаки́ – ожина;
• зелепуги – недозрілі фрукти;
• дзя́мдзя – той, хто поволі їсть.

Лайфхаків, «як російськомовному перейти на українську», вже безліч. І всі, хто хотів, уже давно ними скористалися, хоча й не завжди вдало. Соціологи свідчать, що чимало наших громадян в обставинах російської агресії свідомо почали спілкуватись українською. Як українці розв'язують мовне питання – читайте у матеріалі журналіста з Херсону, фрілансера у сфері поліграфії Володимира Шишкова «Перехідний вік мови» на ZN.UA.