Незвичні діалектизми: що означають слова андрути, цвібак, льоди

Багато наших громадян свідомо перейшли на українську мову від початку повномасштабної агресії РФ. У деяких областях українці використовують діалектизми. Наприклад, у Львові можна почути такі слова, як андрути, цвібак, льоди. Видання «Освіта 24» розповіло, що означають ці слова.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Уроки мови: як українською сказати «капюшон»

Українці, які приїздять до Львова, можуть почути від місцевих мешканців безліч цікавих галицьких слів, але часто їх значення залишається незрозумілим. До таких слів належать:

• ресторація – ресторан;
• філіжа́нка – горнятко, чашка;
• пляцок – 1) солодкий пиріг; 2) корж; 3) щось плескате;
• макаґіґи – солодощі;
• андру́ти – вафлі;
• бомбо́ни – цукерки;
• пішінґер – вафельний торт-перекладанець;
• цукорок – цукерка;
• цвібак – бісквіт;
• мармуро́к – кекс;
• льоди – морозиво;
• мециї – делікатеси;
• ґаляре́тка – желе;
• бухт – булочка з начинкою;
• конфіту́ра – желеподібне варення;
• мармуля́да – варення;
• повило – повидло;
• прецель – бублик;
• герба́та – чай.

Лайфхаків, «як російськомовному перейти на українську», вже безліч. І всі, хто хотів, уже давно ними скористалися, хоча й не завжди вдало. Соціологи свідчать, що чимало наших громадян в обставинах російської агресії свідомо почали спілкуватись українською. Як українці розв'язують мовне питання – читайте у матеріалі журналіста з Херсону, фрілансера у сфері поліграфії Володимира Шишкова «Перехідний вік мови» на ZN.UA.