Незвичайний діалект: що означають слова анцуґ, бузя, калабаня

Через війну, яку розпочала РФ, багато наших громадян перейшли на українську мову. У деяких областях України можна почути діалектизми. Наприклад, у Львові часто говорять такі слова, як анцуґ, бузя, калабаня. Видання «Освіта 24» розповіло, що означають ці слова.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Без суржику: як сказати "отоплювати" українською

Українці, які приїздять до Львова, можуть почути від місцевих мешканців безліч цікавих галицьких слів, але часто їх значення залишається незрозумілим. До таких слів належать:

• тилько – тільки;
• акомодуватися – звикати, пристосовуватися;
• анцуґ – одяг;
• шпацірґанґ – прогулянка;
• крис – капелюх;
• на бланк – без плаща (пальта);
• спо́дні – штани;
• смо́ли – соплі;
• кобі́та – жінка (заміжня);
• обца́си – підбори;
• пазно́гці – нігті;
• шно́бель – ніс;
• зашпортатися – перечепитися, заплутатися в чомусь;
• ри́ншток – рів, каналізація;
• бу́зя – личко;
• калаба́ня – калюжа;
• цитрин – лимон;
• герба́та – чай.

Лайфхаків, «як російськомовному перейти на українську», вже безліч. І всі, хто хотів, уже давно ними скористалися, хоча й не завжди вдало. Соціологи свідчать, що чимало наших громадян в обставинах російської агресії свідомо почали спілкуватись українською. Як українці розв'язують мовне питання – читайте у матеріалі журналіста з Херсону, фрілансера у сфері поліграфії Володимира Шишкова «Перехідний вік мови» на ZN.UA.