Після ухвалення Верховною Радою за основу законопроєкту № 4667-1, який змінює процедуру присудження наукових ступенів, українські науковці почали боятися, що їм доведеться викинути свою наукову роботу у смітник. Однак, насправді документ має зробити процедуру захисту дисертацій більш прозорою та відповідною європейській практиці, пише у статті для ZN.UA голова секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Михайло Винницький.
“У соціальних мережах та університетських спільнотах поширилися попередження: якщо не встигнути подати дисертацію до захисту (а отже домовитися із спецрадою про її прийняття) до початку березня, всю наукову роботу нібито можна буде викинути в смітник! Це неправда, але ж панічні настрої легко поширюються за умов браку суспільної довіри до державних інституцій”,- пише Винницький.
Він пояснив, що потребу зміни процедури захисту наукових ступенів було передбачено ще в 2014 році, коли ухвалювався закон “Про вищу освіту”. Для того, аби зробити можливим перехідний період між “старими” спецрадами, в яких захищаються кандидати наук, і “новими”, де захищатимуться доктори філософії, передбачили чотирирічний період паралельного співіснування двох систем – з вересня 2016 року по 31 грудня 2020 року. Однак, через карантин, минулого року цей дедлайн перенесли на пів року до 30 червня 2021 року.
Якщо ж говорити про законопроєкт №4667-1, то замість продовження так званого “перехідного періоду” він передбачає комплексний вихід із ситуації. Так, документ пропонує:
- перенести положення про ступінь доктора наук із закону “Про вищу освіту” до закону “Про наукову і науково-технічну діяльність”. Це має відбутися із збереженням усіх прав, зокрема на доплату, науковим і науково-педагогічним працівникам з відповідним ступенем;
- передбачити відмінні процедури та окремі підзаконні акти (порядки присудження) для доктора філософії та доктора наук. У кожному із цих підзаконних актів, буде передбачена відповідна процедура скасування ступенів у разі виявлення порушень академічної доброчесності;
- забезпечити збільшення університетської автономії та зменшення бюрократичних перепон для аспіранта, який подає дисертацію до захисту в разовій спецраді;
- присуджувати науковий ступінь доктора наук у постійно діючій спеціалізованій вченій раді, сформованій Міносвіти за окремим переліком наукових спеціальностей.
Крім того, документом передбачено, що 1 липня 2020 року Порядок присудження наукових ступенів втрачає чинність. Цей документ мають замінити на Порядок присудження ступеня доктора філософії, який розробляє НАЗЯВО і Порядок присудження доктора наук, розроблений МОН. За словами Винницького,останній документ має передбачати, що особи, які здобувають ступінь кандидата наук можуть захищати дисертації у постійно діючих спецрадах. Таким чином, період “паузи”, під час якого не можна буде подати документи на захист, буде мінімізований та триватиме максимум 8-10 тижнів. А тим здобувачам, які бажають захиститися за “старими” правилами буде забезпечена така можливість.
"Зважаючи на значний суспільний резонанс (у деяких випадках навіть з елементами паніки), спричинений наближенням терміну завершення “перехідного періоду” між старою процедурою захистів і новою системою, яка передбачає більшу прозорість, повагу до автономії, і сумісність з європейською практикою, підхід, запропонований законопроєктом 4667-1, видається оптимальним. Наразі слід сподіватися лише на подальшу оперативність депутатів і мудрість всіх зацікавлених осіб, щоб процес цього переходу не затягнувся”, - зазначив Виннициький.
Детальніше про те, які проблеми, за задумом розробників, має розв’язати законопроєкт читайте у статті Михайла Винницького “Резонанс із елементами паніки”.