Співзасновник Українського центру охорони здоров’я про фіксування нижнього рівня зарплат медикам:"Потрібно полегшувати лікарю його кар’єрні і економічні можливості"

19 червня, 2021, 11:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Сьогодні у великих державних інституціях, які не укладали контракт з НСЗУ, можливості для неформальних доходів в рази вищі, ніж будь-яке централізоване підвищення зарплат.

Співзасновник Українського центру охорони здоров’я про фіксування нижнього рівня зарплат медикам:
© euro2008.lenta.ru

Учора, 18 червня, президент України Володимир Зеленський під час свого виступу до Дня медика підписав указ про підвищення мінімальної зарплати медикам. Проте експерти вважають такі дії популістськими. Зокрема співзасновник Українського центру охорони здоров’я Павло Ковтонюк переконаний, що потрібно не фіксувати нижній рівень зарплат медиків, а давати їм більше економічної свободи.

Він пояснює, що така свобода, навпаки, виникає коли є вибір, конкуренція, меритократія. Тобто коли лікар з більшим талантом може заробляти більше і розуміє, які має для цього маневри — може перейти в інший заклад, а може зайняти позицію і заробляти більше в цьому закладі або може продемонструвати якісь показники роботи. Це створює економічну свободу і зменшує особистісну роль керівника, як джерела влади в лікарні, до якого, будь-що, треба виявляти лояльність.

Зміни на первинній ланці допомоги показали це найкраще. В тих регіонах, де ці механізми економічної свободи запрацювали, ми бачимо реальний ріст зарплат. І не бачимо там, де вони не запрацювали. Тому заяви Віктора Ляшка про те, що ми повернемося до старих методів, щоб досягти економічної свободи і підвищення доходів, я не сприймаю, заявляє Ковтонюк. Поганому головному лікарю вигідно, щоб всі лікарі отримували однакові зарплати. Тоді різницю між зарплатами він може встановлювати в ручному режимі, за допомогою за якихось додаткових бонусів і надбавок.

За словами Ковтонюка, зараз потрібно полегшувати лікарю його кар’єрні і економічні можливості. В нашому законодавстві — і в трудовому, і в галузевому — є чимало речей, які не дають в повній мірі створити повноцінний ринок робочої сили, зі свободою вибору, конкуренцією і т.д.

Потрібно далі спрощувати трудове законодавство. Якщо не в галузі, то загалом. Потрібні промоція і підтримка приватних лікарських практик, особливо в первинній допомозі. Або в амбулаторно-консультативній, коли лікар не прив’язаний до поліклініки. Він може працювати, наприклад, в стаціонарі — щоб мати лікарську практику, і при цьому консультувати пацієнтів ще й у приватній клініці. Це — мінімальні зміни.

А от індивідуальне ліцензування лікарів стане величезним стрибком в їх економічній і кар’єрній свободі, продовжує експерт. Це велика реформа. Я не чую, щоб вона була на порядку денному. Але  якщо ми хочемо зробити лікарям добро, то зобов’язані з цього почати. Це в тому числі і дорога до вищих зарплат. Назавжди, а неодноразово.

Експерт вважає, що фіксація мінімального рівня і підвищення зарплат не дасть нічого, поки правила гри не будуть однаковими для всіх лікарень. На сьогоднішній день є частина лікарень, що не уклали договори з НСЗУ. І туди є відтік. В тому числі з приватного сектора. Це відбувається тому, що там є можливості для неформальних доходів. І вони більші, ніж в лікарнях, які уклали договори з НСЗУ. Принаймні є відчуття, що там це вже не системно (статистику ми ще не збирали і дослідження не проводили).

За словами співзасновника Українського центру охорони здоров’я, там, де оплат НСЗУ бракує, щоб хоча б покривати відносно нормальні зарплати ключовому персоналу, це, безумовно, залишається. Або в тих послугах, які НСЗУ поки що не може покрити належними тарифами. У великих інститутах така система — звичний спосіб життя. Нещодавно із однієї з найбільших приватних мереж дуже дорогий і кваліфікований лікар перейшов в один із державних інститутів на офіційну зарплату в п’ять разів нижчу, і не хоче повертатися. Зрозуміло, що там він має інші джерела доходу, які перевищують його зарплату в приватному секторі.

"Тож, поки ми не зробимо єдині правила гри для всіх лікарень, в тому числі державних інститутів, закладів Академії Наук, ДУС (“Феофанія”), там завжди буде офшор для неформальних платежів і неформальних доходів лікарів. Це дуже стримує конкуренцію. Приватний ринок хоче розвиватися. Він готовий братися сьогодні за складну медицину, кардіохірургію, онкологію. Але приватні клініки не можуть бути конкурентними на ринку праці. Не можуть чесно конкурувати за хороших лікаря або медсестру, яким «вчорну» платять більше. Тому роль уряду — довести до кінця те, що ми намагалися зробити в 2019 році, і перевести всіх на рівні правила гри", - підсумовує Ковтонюк. 

Співзасновник Українського центру охорони здоров’я також пояснив, що робити з наслідками цього - в ситуації, коли лікарі або їдуть в ту ж Польщу, або, наприклад, київські намагаються перебігти з приватних лікарень до “Феофанії”, яка фінансується з держбюджету.

"На своїй сторінці у фейсбук я написав жартівливий пост стосовно думки, що от зараз ми запровадимо державний стандарт оплати праці, і лікарі перестануть їхати в Польщу. Це смішно. Лікарі їдуть не тому, що держава не зафіксувала їм зарплату в тарифі. Їх спокушають кращі умови роботи. Професійна міграція є абсолютно природною. Так само лікарі з Польщі їдуть до Німеччини. А німецькі — до Сполучених Штатів. Порахувати ніхто не може, але називають якісь невідомо звідки взяті цифри про відтік українських лікарів за кордон. Я запитував людей, які працюють в Польщі: яким є реальний відтік лікарів звідти в Британію і Німеччину. Він складає від двох до трьох відсотків. Це, безумовно, талановиті лікарі. Хочеться, щоб вони залишалися в країні", - стверджує експерт. 

У нас, за його словами, так само: "Шкода, що вони їдуть. Але це не значить, що ми залишимось без медиків. Ми повинні конкурувати за хорошого лікаря. Поляки конкурують, запрошуючи українських лікарів. Україна також повинна запрошувати лікарів із сусідніх країн. Це нормально. Утримувати своїх і запрошувати чужих. Найкращі лікарі з Молдови або Білорусі не будуть тут зайвими".

Читайте також: Київрада виділила на доплати медикам 1,5 мільярда гривень

Як підвищити зарплати медикам і що робити з тіньовими доходами в медичній галузі? Що не так з НСЗУ і як покращити якість надання медичних послуг? Що відбувається з медреформою зараз, і що потрібно робити, аби українці дійсно відчули покращення, і з імовірної чергової хвилі COVID-19 ми вийшли з якомога меншою кількістю жертв?

Про все це читайте вже завтра, 20 червня, в інтерв’ю Алли Котляр із співзасновников Українського центру охорони здоров’я Павлом Ковтонюком “Коли прийде нова хвиля коронавірусу і що з медициною в Україні?”. 

По матерiалам: ZN.UA / Підготував/ла : Виктория Хмилевская
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК