На законодавчому рівні необхідно визначити єдиний порядок затримання — експерти

Загалом, усі проблеми під час затримання - від слабкості нинішніх контролюючих механізмів. Як внутрішніх - діяльності осіб, відповідальних за дотримання прав затриманих, так і зовнішніх - судового контролю, процесуального керівництва з боку прокурора. Врешті-решт, на законодавчому рівні необхідно визначити єдиний порядок затримання для уникнення юридичних колізій та спекуляції дефініціями.

Про це у своїй статті для DT.UA пишуть Євген Крапівін, експерт групи з реформування органів правопорядку Реанімаційного пакету реформ, і Юрій Бєлоусов, виконавчий директор Експертного центру з прав людини, співавтор дослідження "Роль прокурора на досудовій стадії кримінального провадження.

По-перше, на їх думку, ідеться про остаточну відмову від "доставлення" в порядку статті 259 Кодексу про адміністративні правопорушення - "квазі-затриманням", яке, попри критику європейців та рішення Конституційного Суду 2011 року, досі існує.

"По-друге, має бути усунена проблема, відповідно до якої наразі взагалі неможливо затримати особу за заподіяння легких тілесних ушкоджень, некваліфіковані хуліганство чи шахрайство, незаконні дії з банківськими картками тощо, оскільки санкція за їх вчинення не передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, - відзначають експерти. - По-третє, є невідповідність між так званим "громадським затриманням" (стаття 207 КПК України) та затриманням уповноваженою службовою особою, тобто правоохоронцем. Нині виходить так, що поліцейський може затримати людину, тільки якщо застав її під час вчинення злочину або побачив на її тілі, одязі якісь явні ознаки злочину (кров, характерний бруд тощо). А будь-який громадянин може затримати також під час безперервного переслідування, тобто погоні за цією людиною. Це стало причиною того, що патрульні, радше, застосовують процедуру, яка на них не поширюється, ніж законну. Кінцевий результат усього цього - уникнення відповідальності особами, які вчинили злочини, через непрофесійні дії правоохоронців".

По-четверте, вважають автори, в Україні має існувати дієвий порядок "ордерного затримання", а не щодо тих осіб, до яких потім можна застосувати тільки найтяжчий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Сьогодні інститут затримання за ухвалою слідчого судді, механізми судового виклику і розшуку осіб працюють так слабко, що правоохоронці, вдаючись до незаконних дій, затримують усіх у порядку, передбаченому для щойно скоєних злочинів.

Детальніше про те, як позбавитися від незаконних затримань, читайте в статті Євгена Крапівіна і Юрія Бєлоусова "Незаконні затримання: чи є вихід?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".