У захопленому росіянами селищі Архангельське на Херсонщині знайшли вбитими подружжя фермерів Валентини та Лариси Павленків. Російські військові застрелили їх у підвалі власного будинку, повідомляє «Центр журналістських розслідувань».
Чоловіка та жінку вбили ввечері 23 серпня. Валентина – пострілом у голову, а під його тілом лежала вбита дружина Лариса. Сусіди припускають, що загарбники використали зброю з глушником, оскільки пострілів вони не чули.
Востаннє Павленків бачили живими близько 20:00, за годину сусіди почули в їхньому дворі якийсь гомін, який невдовзі замовк.
«Лариса і Валентин ніколи не виходили з двору у комендантську годину, тож ми особливо не звернули увагу на той гомін. Коли ж вранці 24 серпня ми не побачили їх на своєму подвір’ї, то почали хвилюватися», - розповідають сусіди вбитих.
Односельці зайшли до будинку, але не знайшли там подружжя. А коли заглянули до погребу, побачили тіло Валентина Павленка. Люди вирішили не чіпати його, а спочатку підготувати поховання.
«Лише після того, як ми спустились до підвалу, щоб витягнути тіло Валентина, то побачили, що він обнімає накриту ковдрою мертву дружину. Мабуть, він прикрив її своїм тілом, коли їх розстрілювали. У чоловіка була прострелена голова», - пригадують свідки трагедії.
Подружжя Павленків займалися дрібним фермерством. Попри те, що до їхнього будинку принаймні тричі вривалися загарбники, вони відмовлялися евакуюватися на підконтрольну Україні територію – не хотіли кидати господарство.
Сусідам вони казали, що від обстрілів зможуть врятуватися в погребі під своїм будинком.
«Погреб у них був дійсно гарний, добре облаштований. В ньому вони й ночували. Від обстрілів він їх врятував, а від приходу нелюдів - ні», - говорять односельці.
Смерть мільйонів – це статистика, смерть одного – це трагедія. Ми починаємо звикати до цифр. Але за цими цифрами – конкретні долі. Конкретні трагедії таких самих людей, як і ми. П'ять історій звичайних людей, життя яких докорінно змінила війна.