Підтримати
Міністерство охорони здоров'я України планує провести ще одну закупівлю «швидких» цього року. Гроші на закупівлю вирішили віддати регіонам, але при цьому дати їм технічне завдання, від якого не можна буде відступати.
«Зручно – ніби й децентралізація, і відповідальність не на уряді, але закуплять те, що захочуть у Мінздоров’я», - пише журналістка Ольга Гамелуш-Мінчук.
У міністерстві створили робочу групу для підготовки техзавдання, куди увійшли експерти, народні депутати та директор експертної організації ДУО «Політехмед» Ростислав Картавцев.
Судячи з пропозицій членів робочої групи, війна виробників за техзавдання вже розпочалася, наголошує авторка.
Директор ДУО «Політехмед» Ростислав Картавцев відразу ж запропонував, щоб мінімальна потужність двигунів базових автомобілів була не менше 160 к.с. (підходить лише один виробник - ТОВ «Автоспецпром») Але цю вимогу членам робочої групи начебто вдалося виключити.
Друга суперечка виникла через пропозицію «Політехмеду», щоб у приймального пристрою було положення «Тренделенбурга» - коли пацієнт нахилений головою вниз - із кутом нахилу 15 градусів (положення використовується під час деяких операцій, коли потрібен відплив крові від органів тазу і, за словами медиків «швидкої», ніколи не використовується при транспортуванні пацієнтів).
Однак Картавцев наполягає, що положенняі надто важливе для «швидкої», і саме з таким кутом нахилу. «Чому? Тому що перелік приймальних пристроїв із таким кутом нахилу дуже й дуже малий», - додає журналістка.
Крім того, Картавцев на засіданні робочої групи вимагав виключити з техзавдання таку вимогу до апарату ШВЛ, як режим CPAP (режим створення позитивного тиску під кінець видиху - пацієнт не до кінця видихає, що не дає альвеолам легень злипатися).
На сьогодні режим широко використовується у пацієнтів із вірусними пневмоніями, зокрема викликаними COVID-19. «Чому виключити? За словами деяких членів робочої групи, режим CPAP витрачає багато кисню, а фактично – він є далеко не в кожному дешевому апараті ШВЛ», - зазначає Гамелуш-Мінчук.
Відзначився і народний депутат Валерій Дубіль, аби для дефібрилятора була вимога «використання двоканального кабелю ЕКГ». Але оскільки таких кабелів не буває, його ініціативу члени робочої групи всерйоз не сприйняли.
«Річ у тому, що кожен виробник автомобілів швидкої допомоги оснащує свої «карети» тільки тим обладнанням, яке сам ввозить в Україну або закуповує в імпортерів. Тобто таким обладнанням, на яке в нього є контракти і він гарантовано отримає його в будь-яких конкурентних обставинах. Тому зазвичай у всіх виробників обладнання у «швидких» одних і тих самих брендів», - пояснює авторка.
Якщо хоча б за однією серйозною позицією в техзавданні обладнання не пройде, то й сам виробник не зможе брати участі в закупівлі - нічим буде комплектувати машину. Саме тому через різних експертів виробники «швидких» намагаються протягнути антиконкурентні вимоги, щоб інші учасники не пройшли і вони змогли отримати всі замовлення.
«Звичайна практика, проте дуже дивно, що в таких схемах беруть участь посадові особи Мінздоров’я та підконтрольних йому організацій», - пише журналістка.
Але, розмірковуючи про кути нахилу приймального пристрою, кількість каналів кабелю ЕКГ-дефібрилятора, потужність двигуна, чиновники абсолютно не думають про пацієнтів і медиків, для яких усе це призначено. Чиновники, народні депутати й «експерти» займаються математикою, замість того щоб вирішувати проблеми зарплат, якості медичного салону, технологічності медобладнання і безпеки медперсоналу.
Доки Мінздоров’я дивиться в небо й хвалиться аеромедициною, «швидкі», в яких пацієнтів перевозять по землі, розвалюються. Хоча перша серія закупівель машин уже скінчилася й на черзі друга, автопарк «швидких», схоже, оновлюють лише кількісно, а не якісно. І це не тільки не вирішує, а ще більше ускладнює проблему. Чому так відбувається? Читайте у статті Ольги Гамелуш-Мінчук «На чесному слові» у ZN.UA.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google