Мовний омбудсмен Тарас Кремінь не вважає, що українську мову варто переводити з кириличної на латинську абетку. Про це він заявив «Суспільному», коментуючи відповідну пропозицію від секретаря Ради національної безпеки та оборони Олексія Данілова.
Омбудсмен вважає, що питання збереження кириличного алфавіту дорівнює питанню збереження традицій, адже найбільша кількість українських текстів, досліджень, літописна традиція, стародруки та українські пісні написані кирилицею. Водночас дискусії щодо використання елементів латинки в українському літературному просторі Кремінь запропонував залишити науковцям, винятково для окремих сфер, які «очевидно потребують такого».
Також, на його думку, збереження українського письма є захистом української мови та забезпечення функціонування української мови як державної.
«Україна за свою тисячолітню історію занадто багато втратила у боротьбі з іншомовними запозиченнями й впливами, тому в Україні не пройшло "ополячення", не пройшло "онімеччиння", зрештою і спроба "зросійщення" у період колонізаторської політики зазнали фіаско», — нагадав Кремінь.
Однак він відзначив, що латиниця частково присутня в українській мові.
«Питання фонетичного транскрибування є абсолютно коректними, коли заповнюють закордонні паспорти, дають другий підпис назвам вулиць, іншим географічним назвам, якими послуговуються наші іноземні гості, у міжнародному документообігу та діловодстві», — сказав чиновник.
Кремінь додав, що підтримує Данілова у іншій його пропозиції — підвищувати рівень володіння іноземними мовами, зокрема англійською.
Затяжна дискусія
Ще у 2018 році тодішній міністр закордонних справ України Павло Клімкін запропонував використовувати в українській мові латиницю нарівні з кирилицею.
У Верховній Раді тоді сказали, що питання не на часі. «Треба переписувати всі підручники, методичні посібники, весь освітній матеріал, софт. Мені дуже складно уявити, які зусилля та ресурси потрібні, аби реалізувати цю ідею», — пояснив перший заступник голови парламентського комітету з освіти та науки Олександр Співаковський.
А тодішній голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович заявив, що варіант плавного переходу із паралельним використанням кирилиці та латиниці означатиме «фактичну тримовність в країні — дві українські та російська». Крім того, на його думку, перехід на латиницю може «посилити русифікацію», адже звична кирилична російська для багатьох (особливо, старших людей) буде простішою у використанні, ніж незнайома латинська українська.