Мізерне фінансування і бюрократичні перепони можуть "добити" науку в Україні – експерт

Наука в Україні переживає зараз важкі часи. Через аномально мале фінансування мова і неадекватну організацію йдеться просто про її виживання, пише доктор фізико-математичних наук Олег Заславський у своїй статті для DT.UA.

Як зазначає автор, зараз для влади є велика спокуса списати все на війну, хоча фінансування науки було "нижчим від найнижчого" рівня й до неї. Разом з тим, вирішення проблеми неадекватної організації не пов'язано з новими фінансовими витратами, однак могло б привести до істотного збільшення можливостей для вчених.

Так, проблему представляє сама організація науково-дослідної частини (НДЧ) в університетах.

"Проводяться конкурси, за результатами яких гроші в НДЧ виділяються на низку тем. Двічі на рік (з 1 січня по 31 березня і з 1 квітня по 31 грудня) зі співробітниками заново укладаються або продовжуються договори. У результаті, навіть люди, котрі працюють десятки років (!), тобто фактично постійні наукові співробітники, перебувають у становищі тимчасових, причому на гранично короткі терміни", - пише Заславський.

Проблемними аспектами також є: зменшення фінансування проектів, незважаючи на укладений договір, і хронічна нестача грошей на закордонні відрядження.

"Грошей на відрядження хронічно бракує. Але, виявляється, навіть якщо вони є (таке нечасто, але буває), поїхати в закордонне відрядження неможливо. Це випливає з постанови Кабміну від 25.12.2013 р. №969. Чи це Міністерство фінансів або МОН інтерпретують цю постанову зручним для себе чином? У роз'ясненні, підписаному заступником міністра В.Коцюбою, сказано, що "обмеження щодо відряджень за кордон стосуються виключно державних службовців та військовослужбовців". Причому тут учені?" - задається питанням експерт.

"Офіційно закріпити неможливість поїздок учених за кордон - означає забити зі свого боку вікно в Європу, куди Україна начебто прагне", - підкреслює він.

Ще один болючий момент, на думку Заславського, - неадекватні критерії відбору для фінансування наукових програм по грантах.

"Якщо йдеться про фундаментальну науку, то критерії мають відповідати суті справи й полягати в науковій значущості проекту, а також враховувати науковий рейтинг авторів проекту. Решта (навіть якщо вона важлива саме собою!) враховуватися не повинна. Наприклад, не повинно бути пункту "Практична цінність для економіки та суспільства" у проектах із фізики. Не повинно бути згадування про підручники та викладацьку діяльність. Інакше, за нинішніми критеріями, українські гранти навряд чи отримали б, скажімо, Фарадей, Капиця, Ландау або Дірак", - пише вчений.

Таким чином, науці загрожують як аномально мала фінансування, так і неадекватні бюрократичні перепони. Поєднання цих негативних факторів, як підкреслює Заславський, може її просто добити.

Детальніше про стан української науки читайте в статті Олега Заславського "Не так страшне безгрошів'я, як..." у свіжому номері "Дзеркало тижня. Україна".