Медики швидкої допомоги - без допомоги: навіщо у Києві страйкують лікарі

У вівторок, 4 лютого, медики столичної швидкої допомоги в черговий раз вийшли на мітинги під КМДА та ВР – через скорочення кількості виїзних бригад, а також нелюдські умови роботи за мізерну платню.

Цим протестом медики швидкої, за їх словами, прагнуть захистити як власні трудові права, так інтереси пацієнтів, а також висловити недовіру новообраному директору Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф м.Києва А.В. Вершигорі та його адміністрації. Посаду директора п.Вершигора займає вже 30 років.

З 1 лютого 2020 року кількість виїзних бригад скорочено на 50 екіпажів. Є розпорядження від 16.01.20 – відмовитись від машин. "І це в рази зменшує шанси кожного з пацієнтів вижити", - стверджує старший лікар Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва, голова профспілки Наталія Іванівна Стахова.

"На жаль, коли проводився конкурс на посаду директора, - продовжує голова профспілки, - думку колективу взагалі не було почуто. Ми зверталися в усі інстанції, були в КМДА, в Департаменті, під ВР, в Офісі президента. В нас беруть наші звернення, фіксують, але діалогу з адміністрацією в нас досі немає. Всі наші проблеми вирішуються лише в письмовому вигляді. Але це просто відписки.

За останній час, в результаті провального керівництва адміністрації, було звільнено велику кількість людей. Люди йдуть через низькі зарплати. Так, лікар після інститут отримує 3900 гривень, а фельдшер після медичного коледжу – 2900 грн. При цьому виїзний персонал рятує життя щодня, в будь-яку погоду. На бригади постійно нападають, вони потрапляють в ДТП. І не мають ніякого захисту.

Так, 13 жовтня 2019 року одна з наших бригад загинула під час виконання своїх обов'язків. Однак сім'ї загиблих досі не отримали жодних коштів від Фонду соціального страхування. А у загиблої фельдшера залишилась п'ятирічна дитина…

Ми не маємо захисту і в разі нападу на бригаду. Раніше у нас була тривожна кнопка безпосередньо на рації. Однак її вже давно прибрали. Та й рації востаннє були закуплені у 2002 році. Якщо відбувається напад на бригаду, то хтось з бригади має встигнути зателефонувати диспетчеру і повідомити про напад. Диспетчер, у свою чергу, телефонує на 102, де йому задають велику кількість запитань. І тільки потім виїжджає поліція. За цей час може статися все, що завгодно.

Бригади не захищені і на випадок огляду пацієнта з коронавірусом. Є лише епідукладка, яка точно не захистить.

У зв'язку з тим, що велика кількість людей звільняються, почалися запізнення на виклики. Ми запізнюємося, не тому, що не хочемо виїжджати. А тому, що на машинах, які у нас дійсно є в достатній кількості, нема кому виїжджати.

Щодо машин – теж проблема. Якщо в усіх регіонах бригада і водій з машиною – організаційно єдине ціле, то в Києві машина з водієм знаходиться під крилом окремою структури – "Київмедавтотрансу". Центр екстреної медичної допомоги – інша організація, тож бригада не може вплинути на водія, наприклад, попросити його пришвидшити рух, не порушуючи правил безпеки, оскільки в машині – важкий пацієнт.

На сьогодні по факту у нас 160 бригад в добовому режимі, і 130 – в нічному. Цього недостатньо. Згідно з нормативами, в місті Києві їх має бути одна бригада на 10 тисяч населення. При цьому, як свідчать написані нашою адміністрацією листи, з 1 лютого вона відмовляється ще від 50 бригад. І це пряма загроза життю і здоров'ю киян, яким не буде вчасно надано необхідну медичну допомогу".

Надважкими є і умови праці. Так, закуплена адміністрацією форма, не відповідає стандартам роботи в екстреній медичній допомозі, - продовжує Наталія Стахова. - Взимку в ній холодно, влітку – жарко.

Капітальні ремонти в наших відділеннях (а їх 22) не проводяться. Як правило, відділення знаходяться в якихось будівлях. Добре, якщо це поліклініка або інший медзаклад. Але переважна більшість розташовані на першому поверсі в гуртожитках і житлових будівлях. И в цих приміщеннях, щоб там були хоч якісь санітарно-гігієнічні умови, співробітники роблять ремонти за свій рахунок. До Євро-2012 було відремонтовано відділення №1. Але у 8, 12, 13-му – просто розруха.

Адміністрація так і не уклала договір на вивіз сміття з відділень. Тож співробітники або забирають сміття додому, або санітари вночі виносять його до житлових будинків.

Цим протестом медики швидкої, за їх словами, прагнуть захистити як власні трудові права, так інтереси пацієнтів, а також висловити недовіру новообраному директору Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф м.Києва А.В. Вершигорі та його адміністрації. Посаду директора п.Вершигора займає вже 30 років. Люди хочуть змін.

З 1 вересня 2018 року до Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф приєдналися відділення невідкладної допомоги. З того моменту і дотепер вони виїжджають лише на квартирні виклики. Не виїжджають на будь-які вуличні і важкі, навіть на квартирні важкі виклики. При цьому отримують такі самі відсотки надбавок - 20 і 20, за напруженість, за завантаженість, за складність. Вони є бригадами екстреної медичної допомоги, але повноцінно свою функцію не виконують.

Крім того, виїжджають на виклики на машинах, в яких немає можливості госпіталізувати. Таким чином виходить, що державні кошти витрачаються двічі. Наприклад, виїхавши на виклик "біль у животі", бригада виявляє, що в пацієнта – гострий апендицит і його необхідно терміново забирати. Бригада невідкладної допомоги викликає до себе іншу бригаду, яка може це зробити. Тобто на одного пацієнта двічі використовуються кошти.

З 1 квітня ми маємо перейти на іншу форму. І незрозуміло, як все буде фінансуватися? Лікарі первинки, де зміни вже відбулися, кажуть, що зарплати персоналу залежать безпосередньо від керівництва. Люди не мають стабільності, не бачать перспектив і звільняються ще більше.

Дуже хочеться, щоб до нас була якась повага і розуміння. Адже, незважаючи на будь-які умови – погодні чи емоційні, ми щодоби рятуємо життя. І ми хочемо це робити і надалі".