На тимчасово окупованих Росією українських територіях вже восьмий рік катують людей, однак ці злочини досі не є топ-новинами не те що у світі, навіть в Україні, зазначив ексзаступник генпрокурора Гюндуз Мамедов для «Радіо Свобода». Він зауважив, що системність та масовість таких порушень прав людини та гуманітарного права підтверджує наявність на Донбасі збройного конфлікту.
Члени незаконних збройних формувань РФ систематично вчиняють найжорсткіші злочини як щодо цивільних громадян, так і щодо військовослужбовців. Крім катувань, це сексуальне насильство, імітація розстрілів, ненадання медичної допомоги.
Мамедов нагадав, що наприкінці жовтня 2021 року уряд затвердив Стратегію протидії катуванням у системі кримінальної юстиції, розроблену Офісом генпрокурора та Мін’юстом разом з експертами. Однак, за словами ексзаступника генпрокурора, попри важливість такого документа, він не містить жодної згадки про існування незаконних місць утримання на окупованих територіях та тортури в умовах збройного конфлікту.
Мамедов зазначив, що мова йде не лише про Донецьку катівню «Ізоляція», а що найменше про 160 подібних місць на тимчасово окупованій території Донбасу. Також за словами ексзаступника генпрокурора до катувань окупанти вдаються й в окупованому Криму.
Зокрема, у Донецькі області відомо про 90 незаконних в’язниць, у Луганській – про 70. Як зазначив Мамедов, більшість катівень з’явилася стихійно. Зокрема, НЗФ ще на початку конфлікту створювали свої «бази» у різних адмінбудівлях, захоплювали приватні та державні підприємства і там же тримали місцевих жителів, які намагались протистояти режиму окупантів або ж навіть просто проходили повз ці об’єкти. Як катівні представники НЗФ також використовували й підвали дитячих садків та навчальних закладів.
Окремі ватажки незаконних збройних формувань, підтримуваних РФ, як вказав Мамедов, мали власні «підвали», щоб залякуючи і знущаючись з незаконно утримуваних людей закріпити свою владу. За словами ексзаступника генпрокурора, в рамках кримінальних проваджень правоохоронці отримали свідчення про такі місця, як об’єкти МВС в окупованій Горлівці Донецької області, що були під контролем Ігоря Безлєра («Беса»). Крім систематичних жорстоких тортур над затриманими, у межах розслідування були встановлені факти позасудових страт.
Таклж місцями катувань і позасудових страт громадян України були:
- база в окупованому Донецьку так званого «батальйону «Спарта»», яким керував громадянин Росії Арсеній Павлов, він же «Моторола»;
- колишній завод і мистецький простір «Ізоляція», який з 2014 року використовується як місце для катування, приниження та залякування заручників;
- колишні адмінбудівлі СБУ та ізолятору тимчасового тримання МВС у Сніжному, які є найбільш масовими за кількістю незаконно утримуваних заручників.
За словами Мамедова, постраждалі від катувань свідчили про присутність у таких місцях представників російських спецслужб. Вони не лише брали участь у допитах, а й вказували так званим «керівникам» незаконних в’язниць.
Ексзаступник генпрокурора також вказав, що поступово на додаток до установ виконання покарань, на окупованих територіях посилилася роль об’єктів при так званих «міністерствах державної безпеки». Там також масово почали розміщувати військовополонених та цивільних заручників.
Крім фізичного та психологічного насильства до утримуваних, так звані «слідчі» постійно проводили допити. А починаючи з 2016 року бранців поступово стали перетворювати на обвинувачених за так званим «законодавством» незаконних формувань у вчинені таких злочинів, як шпигунство, терористична діяльність тощо.
Мамедов зазначив, що всього 4 тисяч людей з початку російської агресії на Донбасі пройшли через катівні, влаштовані на окупованих територіях. Однак точне число постраждалих досі важко визначити. При цьому практика затримань та катувань на окупованих РФ територією збільшується, а отже зростає число постраждалих.
Мамедов звернув увагу, що більшості міжнародних організацій спостережних місій, які хотіли потрапити на територію катівень, відмовили в цьому. А візити, які все ж таки відбулися, проводилися під наглядом так званих «силових структур», що значно обмежувало можливість доступу до всіх приміщень.
Ексзаступник генпрокурора зазначив, що подібне поводження з українським громадянами на тимчасово окупованих територіях тотально порушують міжнародне гуманітарне право. При цьому порушення окремих міжнародних приписів, як зазначив Мамедов, потрібно сприймати як воєнні злочини.
«Саме таке завдання і стоїть перед правоохоронними органами України при аналізі тих фактів, які мали місце щодо незаконно затриманих осіб», – зазначив ексзаступник генпрокурора.
За його словами, зараз українські правоохоронці розслідують понад 100 кримінальних справ. Водночас Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду, досліджуючи події на Донбасі, звертав увагу на випадки застосування тортур і нелюдського чи жорстокого поводження, посягання на людську гідність, зґвалтування та інші випадки сексуального насильства, які мали місце щодо затриманих.
«Отже, боротьба велася і на національному рівні в сенсі фіксації злочинів, систематизації всіх фактів, кримінального переслідування винних, так і задля привернення уваги цивілізованої спільноти до грубих порушень прав людини, і в міжнародних інстанціях. Однак ці жахливі злочини не є наразі топ-новинами не те що в світі, а й в Україні», – зауважив Мамедов.
Він переконаний, що історії постраждалих не можна замовчувати. Адже часом саме через них можна проілюструвати те, що дійсно відбувається на Донбасі. За словами ексзаступника генпрокурора, насильство неможливо виправдати наявністю збройного конфлікту. Він зазначив, що практика незаконного позбавлення волі та катування людей в окремих районах Донецької та Луганської областей – це інструмент утримування підтримуваними РФ незаконними угрупованнями влади над людьми на тимчасово окупованих територіях України.
Крім того, як зазначив Мамедов, саме ці категорії злочинів та тисячі інших грубих порушень міжнародного гуманітарного права є масовими, а тому вони є одними з визначальних характеристик, що підтверджують наявність збройного конфлікту на сході України.
«Дії мають системний характер, що свідчить про певну ієрархію ідеологів-організаторів-виконавців. І, ключове, є єдина політика реалізації, сформована за майже 8 років збройної агресії проти України, та єдиний центр ухвалення рішень», – підсумував Мамедов.
Раніше правозахисні організації закликали Верховну Раду якомога швидше ухвалити законопроєкти про захист бранців Кремля та членів їхніх сімей. Президент Володимир Зеленський вніс їх у парламент як невідкладні наприкінці вересня.
Мова йде про законопроєкт «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їх сімей» (реєстр. № 6104), а також пов’язані з ним документи № 6105 та 6106. Правозахисники зазначили, що їх без перебільшення можна назвати довгоочікуваними, адже українські політв’язні на території Криму та РФ, військові та цивільні заручники в ОРДЛО, їхні родичі, правозахисники чекали на це понад п’ять років.