Кулеба назвав причини затримки дрібних ремонтів в пошкоджених будинках Київщини

Київська область сподівається створити графіки відновлювальних робіт на об’єктах та будинках, що постраждали внаслідок російського вторгнення, в листопаді. Водночас схема фінансування об’єктів ще не узгоджена на державному рівні, що утруднює проведення будь-яких робіт із відновлення, зазначив в коментарі ZN.UA голова Київської обласної військової адміністрації Олексій Кулеба.

Від початку через рішення Кабінету міністрів процедура узгодження об'єктів, які будуть відновлювати першими, вийшла дуже тривалою. Від цього й постраждала швидкість робіт.

«Щоб оперативно відбудовувати зруйноване, Кабмін прийняв постанову щодо прямих договорів. Ми зразу вирішили, що треба брати місцевих і давати роботу людям у громадах. Таким чином підтримати і людей, і місцеву економіку. Механізм здебільшого так і працює. Ми укладаємо прямі договори, й це нормально. Розривається ланцюжок тільки в тих громадах, де великий обсяг робіт. У тому ж Ірпені розривається», - зазначив Кулеба.

Керівник області зазначив, що в результаті такого підходу область отримала більшу дискрецію в питанні, кому вставити вікна, а кому — ні, адже доводиться приймати збалансовані рішення, враховуючи як багатоквартирні будинки, так і приватні.

Водночас область приймає багато міжнародних делегацій, включно з благодійними фондами, які готові фінансувати деякі невеликі проекти.

«Певна річ, на велике відновлення зараз ресурсів ніхто не даватиме, — нас щодня обстрілюють, а ось на так звані малі форми — цілком. Ми почали працювати з ООН, «Карітас», UNICEF. Вони не дають на руки грошей і фінансують конкретні приватні будинки та сім’ї з урахуванням не більше чотирьох тисяч євро на один об'єкт. Таким чином ми вже зробили 1200 об'єктів і ще чотири тисячі — в роботі. Це не тільки житло, а й соціальна інфраструктура. Усього в області потребують відновлення 15 тисяч приватних будинків», - розповів Кулеба.

За його словами, тільки на першочерговий ремонт житлового фонду області потрібно 40 мільярдів гривень, тому доводиться усе розбивати на етапи й пріоритети.

«По-перше, відновлення критичної інфраструктури (мости, дороги, енергетичні та комунальні об'єкти). По-друге, допомога тим, хто потребує критично», - додав він.

Водночас Кулеба не став коментувати питання законопроєкту про компенсації, що завис у парламенті на кілька місяців. За твердженням авторки законопроєкту Олени Шуляк, «його буде прийнято найближчим часом, оскільки нам нарешті вдалося узгодити джерела фінансування компенсацій».

Депутатка у своїй відповіді не уточнила, які це джерела, але в недавньому інтерв'ю розповіла про план завести компенсації під проголосований у Держбюджеті-2023 Спецфонд ліквідації наслідків російської агресії. Депутати мають намір наповнити його 35 млрд грн, частина яких — 13 млрд — нібито вже є, і це арештовані активи російського Сбербанку.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Португалія відновлюватиме навчальні заклади Житомирщини