Музейно-виставковий центр Музею історії міста Києва презентував виставковий проєкт "Художня спадщина" з приватної колекції. І, варто зауважити, назва дуже невипадкова.
"Художня спадщина" – це унікальна можливість побачити роботи понад 30 художників, географія проживання та творчості яких простягається від Чернігова до Ялти, від Львова до Донецька. Ця колекція увібрала твори як великих майстрів, так і їх не менш відомих учнів, серед яких Микола Глущенко, Валентина Цвєткова, Олександр Цугорка, Микола Максименко, Тетяна Яблонська, Сергій Шишко та інших.
Художня спадщина – це не лише про збирачів колекцій та її власників, не лише про суспільне визнання майстерності того чи іншого митця та зарахування до національного надбання. Художня спадщина – це, зокрема про тяглість художньої традиції, яка бережно передається від вчителя до учня, наповнюється новим змістом та рефлексіями, близькими новим поколінням.
Так, митець Сергій Шишко, який своїми полотнами, як ніхто, здатен закохати у Київ, всотував традиції українського живопису в класі Федора Кричевського. Талант іще однієї, без сумніву, всесвітньо відомої української мисткині, Тетяни Яблонської не пройшов повз увагу її вчителя, того ж майстра – Федора Кричевського. Дещо згодом художниця й сама ділитиметься досвідом, викладаючи у Київському державному художньому інституті.
Змінювалися покоління, погляди на мистецтво та обставини, в яких творили художники, але цінності лишалися незмінними. Як і її вчитель, Яблонська не боялася йти всупереч правилам та не піддавалася тиску соцреалізму, який залишився пройденим етапом студентської молодості. Разом із тим, традиція виховується не лише вчителем, а й у родині.
У Київському Державному художньому інституті (нині НАОМА) викладав і живописець Сергій Подерев'янський, батько відомого автора сатиричних п'єс і також художника Леся Подерев'янського. Серед презентованої збірки й роботи учениці Михайла Бойчука – Галини Зорі та її доньки художниці Ольги Сьоти.
Нагода побачити приватну колекцію, так ретельно дібрану, випадає вперше та востаннє, адже власник прагне підтримати Збройні сили України та скерувати частину коштів, вилучених від продажу картин, на потреби українського війська.