19 січня християни східного обряду відзначають свято Хрещення Господнього або Богоявлення. Це день хрещення Ісуса Христа Іваном Хрестителем у водах річки Йордан. Водохреще - це третє найбільше свято, яке завершує цикл Різдвяних свят.

18 січня відзначали Водохресний святвечір. Напередодні Водохреща подають пісні страви, а вранці 19 січня освячують воду.

Традиції святкування Водохреща

Вважається, що в цей день вода набуває цілющої сили. Перші згадки про це містяться в одній з проповідей Івана Златоуста: "в це свято всі, зачерпнувши води, приносять її додому і зберігають увесь рік, оскільки сьогодні освячені води; і відбувається явне знамення: ця вода з часом не псується, але, зачерпнута сьогодні, вона протягом і двох, і трьох років залишається свіжою".

Вважається, що 19 січня, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року. Нею прийнято поїти тяжкохворих, нею освячують домівки і храми. Водохресна вода має здатність зцілювати хвороби тіла і душі, змивати накопичений емоційний і психологічний негатив.

Вранці в церкві проходить богослужіння. Після нього весь народ іде процесією на річку до хреста. Кожен несе з собою пляшку або глечик для води. На річці, біля хреста, вся процесія зупиняється і стає на льоду великим колом. Після недовгої служби священик тричі занурює в ополонку хрест і читає молитву.

Ще однією традицією Водохреща є купання в ополонці.

Протягом усіх свят і до Водохреща жінкам не можна було набирати воду. Не можна також було полоскати білизну в річці, оскільки вважалося, що в ній живуть чорти.

Перед Хрещенням дівчата збирали сніг зі стогів, вважалося, що умивання ним дозволить відбілити обличчя, подарує рум'янець на весь рік і зробить дівчину красунею.

У цей період прийнято також ворожити на судженого, оскільки, згідно з повір'ями, все, що наворожили, обов'язково збудеться. Вважається також, що сни, які наснилися в ніч на Водохреще, є віщими.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Василів день: традиції і заборони свята

Після Водохрещі дівчата і юнаки збиралися на вечорниці, вибирали собі пару і до Великого посту тривав сезон весіль.

На наступний після Водохреща день, 20 січня, відзначаються "посвяткі". У цей день переходили на звичайний, трудовий ритм, і відзначали день Івана Хрестителя. З посвяток знімалося табу на відвідування корчми і шинка, а жінкам дозволялося носити воду.