Хортицю під виглядом «реконструкції» перетворюють на парк розваг – ексдиректор заповідника

У травні в національному заповіднику «Хортиця» стартувала «велика реконструкція». Саме так влада та ЗМІ подавали усі подальші події, які відбувалися у заповіднику протягом літа. Насправді ж будівельні роботи на острові  покликані перетворити заповідну територію на парк розваг, вважає генеральний директор заповіднику Костянтин Сушко (2005-2007 рр.).

«Хортиця – в серйозній небезпеці! На старті давно крешуть копитами  цинічні інвестори, щоб перетворити Храм Просто Неба на мережу «увєсілітельних», «драйвових» та «екстрімних» генделиків», - пише Сушко у Facebook.

У квітні на базі ГО «Запоріжжя. Платформа спільних дій» стартувала всеукраїнська дискусійна платформа «Хортиця: видатна історія – велике майбутнє», в межах якої обговорювалися «Концепція розвитку заповідника».

А у травні на Хортиці розпочалися будівельні роботи. Частину коштів виділили з президентської програми «Велика реставрація» і урядового проєкту «Магніти України». З обласного бюджету виділили понад 77 млн гривень.

«На острові Хортиця починаються роботи з реставрації Музею історії козацтва. Незабаром розпочнуться роботи на «Козацькому колі», яке має стати доступним для проведення масових заходів, планується оновлення флагштока, додаватиметься кількість стоянок», - розповідав голова Запорізької ОДА Олександр Старух.

У планах «реконструкторів» – збудувати стадіон, оновити парк, облаштувати спортивні об'єкти тощо. Підрядником «великої реконструкції» стало ТОВ «Геос-УКБ», пов’язане із колишнім керівництвом «Запоріжсталі» Русланом Божком та Ростиславом Шурмою.

У серпні заповідник відвідала перша леді України Олена Зеленська, яка пообіцяла перетворити Хортицю на «перший безбар’єрний туристичний об’єкт України». Свого часу президент Володимир Зеленський також висловлював наміри збудувати у заповіднику український «Діснейленд». Однак від цієї ідеї згодом відмовилися.

«Але до чого тут Хортиця в статусі Національного заповідника, котрий 56 років тому створений (цитую постанову Ради Міністрів УРСР за №911) «для увічнення пам’ятних місць, зв’язаних з історією запорозького козацтва»? Який стосунок мають до «айдентики» і «драйву» 1070 видів рослин (разом із дикими і привнесеними на острів)? А 11 видів реліктових (такі, що не змінили свого вигляду упродовж мільйонів і мільйонів літ) рослин та 41 виду ендемічних (окрім Хортиці,  ніде більше не стрічаються) рослин?», - запитується Сушко.

Під час прогулянки островом 17 вересня Сушко помітив велику кількість занедбаних територій, які густо поросли амброзією. «Амброзія – всюди. На місці колишніх полів та садів, на узліссях та галявинах, аж до плавнів. Могутні зарості амброзії, вперемішку з коноплею і циклахеною. Побіжно підрахував: щонайменше половину (1155 га) території  заповідного острова окупували злісні алергени»,- пише він.

Пориви вітру швидко донесуть пилок до Нижньої Хортиці, на Хортицький житловий масив, до решти районів міста, ускладнюючи й без того складну екологічну ситуацію од промислового комплексу.

Того ж дня Сушко став свідком сварки «каякерів» та охоронців заповіднику. Останніми роками поціновувачі активного відпочинку на свіжому повітрі залюбки борознять озера й протоки острова, які є зоною абсолютної заповідності. І не стидаються міцним слівцем «відігнати надокучливого охоронця».

«Є серйозна підозра, що нинішні «оздоровлювачі» Хортиці збираються «модернізувати» і плавні, і те стане останньої крапкою в існуванні унікального острова. Допустити цього в жодному разі не можна!», - наголошує він.

На думку колишнього гендиректора заповідника, чинний голова заповідної зони Максим Остапенко не просто так упродовж 14 залишає без уваги майже всю територію острова, особливо плавні. Занедбані території легше піддати «реконструкції». «Не від себе діє  спритний хлопець, чекав команди. І ось, вона пролунала. Процес пішов», - додає Сушко.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Запорізькому фотографу пощастило зустріти на Хортиці екзотичних птахів

27-28 серпня на «Козацькому колі» провели музичний фестиваль ZOUND. Гучна музика не давала мешканцям прилеглих районів заснути. Вранці багато містян запитувалися у соцмережах, як почувалися у таких умовах птахи і тварини.

Важливість збереження Хортиці недоторканою найкраще розкривається в уривку з книги Костянтина Сушка, який він доклад до свого допису.    

«Після того, як Хортиця отримала статус заповідника, проголошення  її плавнів зоною абсолютної заповідності (закріплене спеціальним рішенням) стало першим вагомим заходом щодо збереження острова. Абсолютна заповідність означає абсолютну недоторканність плавнів. Ця частина Хортиці (327 га, увесь острів – 2365 га) повністю виключена зі сфери людського впливу. Оскільки абсолютно заповідна зона передбачає лише природний, незалежний від людини розвиток, у плавні не можна ані заходити, ані заїжджати, ані запливати човнами. Охвістя острова повністю віддане в розпорядження звірів і птахів, комах, риб і рослин. Точніше плавні повернені їм, як свого часу незаконно відібрані. Диким тваринам та рослинам стає все менше місця на Землі, отож кому, як не людині слід попіклуватися, аби зробити цей процес зворотнім – збільшувати кількість таких місць, розширювати існуючі. Подібне обмеження на тлі глобального техногенного впливу на все живе для людей нічого не важить. Воно не  супроводжується для нас виключно ніякими втратами, навпаки,  вивищує хомо сапієнс, і не лише у власних  очах, а й перед  Богом. Такий підхід до стосунків людини з природою – запорука збереження життя на Землі, іншого шляху у нас немає».