Історія в Азовському морі (яка насправді ще не скінчилася) - це, швидше, попереджувальний постріл. А ще - додаткова психологічна настройка російських військових, яка прищеплює готовність стріляти по українцях на ураження. Не те щоб у них раніше з цього приводу були якісь сентименти. Як довели іловайські події, стрільба по неозброєних українцях - це, схоже, щось глибоко закорінене, можливо започатковане практиками масових розстрілів українських політв'язнів силами НКВС. Але про всяк випадок вирішили перевірити цю навичку.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Володимир Горбулін, експерт з державної безпеки. За його словами, при поточному співвідношенні військово-морських сил України і Росії ми повинні бути готові до того, що РФ здатна перекрити Азовське море і фактично блокувати наші порти там.
"Отже, треба шукати альтернативні рішення, включно з тими, які можуть не подобатися, з політико-символічної точки зору, - зазначає експерт. - На історію в Азовському морі Росія покладала значно глобальніше завдання. Її цікавив граничний рівень реакції Заходу на відверту (абсолютно конвенційну, а не гібридну) агресію, що чітко підпадає під дію міжнародних актів. По суті, атакувавши українські судна і блокуючи українські порти, РФ порушила, як мінімум, два пункти резолюції Генасамблеї ООН №3314 (ХХIХ) від 14 грудня 1974 р. Реакція Заходу була. Але запитаймо відверто: чи досить масштабною вона виявилася, з погляду можливостей запобігання реальній війні?"
Детальніше про виклики цивілізації з боку мілітаристських режимів Росії та Китаю читайте у матеріалі Володимира Горбуліна "Зіграти без фальшу" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".