Згідно з порядком, атестацію проводитимуть експертні групи та експертна комісія. До складу груп входитимуть фахівці та вчені, які мають відповідну кваліфікацію і стаж практичної роботи за спеціальністю не менше 5 років, представники МОН, НАНУ та галузевих академій, державних або інших зацікавлених органів.
Під час оцінювання обов'язково враховуватимуть рівень кваліфікації наукових працівників, міжнародне співробітництво, практичну цінність результатів для держави, наукометричні та фінансово-економічні показники, матеріально-технічну базу.
Відповідно до Порядку, за підсумками оцінювання наукові установи класифікуватимуть на 4 групи:
- наукові установи-лідери.
- стабільні наукові установи, що можуть бути провідними за певними напрямами наукових досліджень.
- наукові установи, що є унікальними у певній галузі, але демонструють невисокий рівень розвитку потенціалу.
- наукові установи, для яких наукова, науково-технічна або інноваційна діяльність перестали бути основним видом діяльності, які не є унікальними у відповідній галузі та втратили перспективи розвитку. Такі установи протягом року мають бути реорганізовані чи ліквідовані.
Як і раніше, атестація проводитиметься не рідше, ніж раз на 5 років. Вона буде обов'язковою для наукових установ державної, комунальної форм власності; наукових установ, у статутних капіталах яких є частка, що належить державі; наукових установ Національної академії наук, національних галузевих академій наук. Інші наукові установи зможуть проходити державну атестацію за власною ініціативою.
Як зазначив директор департаменту науково-технічного розвитку МОН Дмитро Чеберкус, наступним кроком стане встановлення залежності обсягів бюджетного фінансування державних установ відповідно до результатів їх атестації.
Детальніше про ситуацію в Міністерстві освіти і науки читайте в матеріалі Лідії Суржик Клітка для монстра. Національне агентство з питань якості вищої освіти (НАЗЯВО) пропонують "перезапустити" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".