Юристка Зера Козлыєва: займатися сьогодні питаннями Криму та Донбасу надзвичайно складно

Поділитися
Юристка Зера Козлыєва: займатися сьогодні питаннями Криму та Донбасу надзвичайно складно Фото: УНІАН
У коридорах Офісу генпрокурора в Департаменті з нагляду за кримінальними провадженнями щодо злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту розмістили фото котрі нагадують, що відповідальність за вчинення міжнародних злочинів невідворотна.

Українська кримськотатарська юристка - заступник начальника Департаменту з нагляду за кримінальними провадженнями щодо злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту Зера Козлиєва на власній сторінці у Facebook написала про зміни, які відбулись у приміщенні прокуратури АРК.

"Буття визначає свідомість ...

Керуючись цим принципом, колись в прокуратурі Автономної Республіки Крим на стінах обох поверхів повісили фотографії культурних та історичних пам’яток півострова...

Зараз в Департаменті нагляду у кримінальних провадженнях що до злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту з’явилась така стіна.

Це не просто картини на стіні, це про нові підходи, про нову прокуратуру, про концептуальне розуміння того, що ти робиш і для чого кожен день йдеш на роботу.

Я вкотре повторюся, що займатися сьогодні питаннями Криму та Донбасу надзвичайно складно. Хтось вважає це роботою на корзину, хтось роботою на майбутнє, хтось - чимось віртуальним", - написала Козлиєва.

Юристка зазначила, що мало хто зараз усвідомлює ті зміни які відбулись у країні після 2014 року. Козлиєва нагадує, що вкрай важко зараз знайти базові принципи для відновлення взаємовідносин та подолання наслідків збройного конфлікту.

"Мало хто розуміє, що це вже про сьогодні. Що це про сотні тисяч людей, життя яких невідворотньо змінилось і вже не буде таким, як до 2014 року. Що це стосується кожного, адже так чи інакше нам всім жити разом, відновлювати Україну, відновлювати взаємовідносини один з одним.

І саме головне - мало, хто замислюється над тим, як це буде, як це робити, які є базові принципи та червоні лінії подолання наслідків збройного конфлікту.

Тут навряд чи можна буде знайти прості та популярні рішення.

В допомогу нам – міжнародне гуманітарне право і перехідне правосуддя. Для тих, хто цікавиться цією темою (а це, нагадаю, мають бути всі), вони дадуть відповіді на багато запитань.

Наприклад, яке правове поле та правовий режим на непідконтрольних територіях, які шляхи примирення існують, як можна захистити себе в умовах окупації. Що взагалі це за світ, в якому ми опинились через агресію РФ", - зазначила юристка.

Зера Козлиєва зазначила, що світлини у приміщенні прокуратури АРК нагадують про те, що відповідальність за вчинення міжнародних злочинів невідворотня, а справи сьогодення формують історію.

"Герш Лаутерпахт і Рафал Лемкін - одні з найвидатніших юристів-міжнародників XX століття. Вихідці Львівського національного університету ім. Івана Франка. Автори понять "геноцид" і злочини проти людяності, вчення яких через півстоліття все так само актуальні.

Нюрнберзький процес та Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії - як одні зі знакових процесів та приклади міжнародного гуманітарного та міжнародного кримінального права в дії.

Міжнародний кримінальний суд International Criminal Court - ICC, юрисдикцію якого Україна визнала у 2015 році щодо злочинів, вчинених, починаючи з 20 лютого 2014 року", сказано на сторінці у Facebook.

Зера Козлиєва у своєму повідомленні зазначила, що на стінах приміщення прокуратури ще залишилось місце для фотокартини, яка "символізуватиме розгляд в міжнародній інстанції ситуації по Україні. Це може бути Міжнародний кримінальний суд в Гаазі або спеціально створений трибунал".

Заступник генерального прокурора Гюндуз Мамедов з 2016 року займається і координує розслідування збройної агресії Росії проти України.

Нагадаємо, український кримськотатарський журналіст, заступник гендиректора кримськотатарського телеканалу ATR Айдер Муждабаєв, звернувся в міжнародну організацію із пошуку людей, Інтерпол в результаті переслідувань РФ кримських татар.

Раніше ZN.UA писало, що за шість років окупації жодну повноцінну міжнародну моніторингову місію Росія в Крим так не впустила. Докладніше у матеріалі Еміне Джапарової "Медова пахлава" стала "хворостом в мєду".

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі