Ядерна енергетика України може залишитися без кадрів: як подолати кризу

Україна традиційно була і є ядерною державою. І сьогодні ядерна енергетика безперебійно забезпечує понад 50% потреб країни в електроенергії. Однак низька привабливість професії фізика загрожує дефіцитом кадрів у ядерній галузі, пише Ігор Гірка у статті «Абітурієнти не хочуть вступати на важливу спеціальність: чим це загрожує Україні».

«Напруга в мережі не сама по собі виникає! Задля цього працюють сотні підприємств енергетичної галузі. Водночас низька привабливість професії фізика, зокрема фізика-ядерника, призвела останнім часом до неприпустимо низького конкурсу на спеціальності ядерної галузі попри вагомі зусилля з профорієнтаційної роботи зі старшокласниками», - пише автор.

Своїм матеріалом він планує привернути увагу суспільства до проблеми збереження ядерних знань в Україні.

На думку науковця, кабінети математики та фізики у загальноосвітніх школах мають бути оснащені передбаченим навчальними планами устаткуванням.

Крім того, слід упорядкувати видання шкільних підручників та забезпечити конкурентну зарплатню вчителеві, аби виник нарешті конкурс до університетів, які готують учителів.

«Зараз складається враження, що шкільні програми навмисне часом косметично змінюють, аби видавати нові підручники. Вчителі не встигають підлаштуватись під нові програми та підручники, коли вже нового навчального року доводиться підлаштовуватися під ще новіші, які відрізняються не змістом, а хіба що формою та порядком викладення матеріалу», - наголошує Гірка.

Перегляду варті й стипендії на інженерно-фізичні спеціальності, вони мають бути настільки вагомими, аби туди могли вступати діти навіть з малозабезпечених родин.

Гірка закликав усіх, від кого залежить прийняття управлінських рішень, невідкладно запровадити низку заходів задля збереження в Україні ядерних знань. Ці заходи мають передбачати, зокрема:

• встановлення індивідуальних нормативів фінансування та чисельності студентів на одного викладача;
• окрему схему посадових окладів для освітніх установ, які задіяні в системі підготовки кадрів для ядерної галузі.

«Така система раніше вже існувала в Каразінському університеті, а зараз випробувана у Київському академічному університеті та дає гарні результати», - підсумовує автор.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

ЗНО з яких предметів необхідно складати при вступі на різні спеціальності

Вступна кампанія в розпалі. І щороку ми чуємо про те, що більшість абітурієнтів хочуть бути юристами, економістами, журналістами… А  хто підніматиме стратегічно важливі для держави галузі? Читайте у матеріалі Ігоря Гірки «Абітурієнти не хочуть вступати на важливу спеціальність: чим це загрожує Україні».