Нова влада обіцяла вирішити завдання створення Стратегії національної безпеки України до 20 листопада минулого року. І хоча проєкт документа по суті готовий, його досі не затвердили. Причиною такого гальмування нібито стало те, що у Стратегії нацбезпеки Росію "занадто чітко й жорстко" визначено ворогом, пише у своїй статті для ZN.UA Валентин Бадрак.
Автор пише, що обізнані люди вважають документ виписаним хоч і не ідеально, але пристойно. Принаймні він придатний для реалізації подальшого оборонного планування, появи в Україні Стратегії військової безпеки, програми розвитку армії, оборонно-промислового комплексу та озброєнь.
Окрім того, у Стратегії національної безпеки йдеться про те, що НАТО – це кінцева мета України, Росія – агресор, а розвиток сильної дієздатної армії – пріоритетне завдання. Також у проєкті Стратегії знайшлося місце для резерву, територіальної оборони, мобілізаційного ресурсу та розвитку технологій і кібербезпеки.
Однак, за словами експерта, "лихі язики та тверезі голови" вважають, що у Стратегії нацбезпеки занадто чітко та жорстко Росію визначили як ворога. Нібито зараз, на тлі можливого прогресу у питанні врегулювання ситуації з агресивною політикою Кремля, не час вдаватися до такої риторики.
Очікують, що остаточне рішення президент ухвалить після поїздки на Мюнхенську конференцію, початок якої запланований на 14 лютого.
"Що ж, якщо позицію стосовно РФ буде пом'якшено, то… У нинішньої влади вже намітилися точки клінчу з суспільством, і розширювати цю площину - не тільки рубати гілляку, на якій влада сидить, а й вкласти сокиру в руки кремлівського українофоба Путіна, який не проти зрубати все дерево…", - зазначає автор.
Детальніше про стан українського безпекового сектору читайте у статті Валентина Бадрака "Сектор безпеки-2020: усе тріщить по швах" для ZN.UA.