Команда проєкту «З полум'я зродилися» створила артбук із історіями 25 українців — учасників російсько-української війни, аби за його допомогою зібрати кошти на створення сучасного приймально-ургентного відділення в Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь». Для того, аби отримати унікальну книгу з фото героїв та віршами українських поетів, потрібно лише зробити донат на будь-яку суму на сайті проєкту.
«Звісно ви можете зв'язатися з проєктом й закрити будь-яку потребу самостійно й передати нам на приймальне відділення актами прийому/передачі обладнання. Ми радіємо будь-якій допомозі. Міна Сорвіно, Анна Єгорова, Володимир Нечипорук, Іраїда Медведєва, Сергій Литвинко, Олена Калюк, Нікіта Власов, Ірина Чиркова, Іраїда Медведєва, Марина Хорунжа, Катерина Єгорова — ви неймовірна команда. Дякую!», - зазначила одна з авторів ідеї та керівниця проєкту медик-волонтер Ірина Солошенко.
Артбук охоплює історії бійців всіх її фронтів. Військового, медичного, волонтерського, цивільного. На презентаціях-зустрічах — а їх було вже декілька – збираються близькі за духом люди, які мимоволі презентують не так книгу, як спосіб мислення та якість життєвого вибору.
Ця історія не просто про збирання коштів на реконструкцію відділення та придбання необхідного пораненим бійцям сучасного медичного обладнання, це громадянський меседж спільноти людей, які без шкіри. І які сьогодні перебувають у самому епіцентрі війни. Або перебували, віддавши за Україну найцінніше — своє життя.
Тут всі свої. Тут герої артбуку, в душу яких зовсім недавно намагалася заглянути фотограф проєкту Міна Сорвіно. Тут люди, які чекають з війни своїх близьких. Їх друзі та побратими. Тут журналісти та актори, непублічні бізнесмени та всі, у кого відгукнулося це запрошення десь на рівні серця. Ті, хто вже не дочекаються своїх ніколи — теж тут. Вони не вимовляють зайвих слів. Не проповідують пафос. Не випинають скорботу… але продовжують жити і змінювати цю реальність. Попри своє горе.
«Це про поранених. Про нове сучасне приймальне відділення Національного військово-медичного клінічного центру Головний військовий клінічний госпіталь. Ми бачимо, як це буде зручно, доступно та ефективно. Закінчуємо оформлювати документацію щодо початку будівництва. У нас все має бути законно й офіційно. Для цього й робимо наш проєкт. Я щаслива, що стільки людей приходить на наші зустрічі. Не чекала. Я так зворушена, що люди відгукуються і допомагають. Від Ади Миколаївни до Миколи Ніщука. А те що на одну з зустрічей прийшла вагітна вдова «Красивого», я взагалі ледь не можу коментувати....», – додала Ірина Солошенко.