Український інститут національної пам'яті (УІНП) говорить, що дискусія про те, чи варто 8 Березня залишати вихідним днем, не так важлива, як то, якими смислами буде наповнена ця дата.
Традиція святкування окремої дати, яка б наголошувала на відсутності рівності між чоловіками та жінками, перш за все в питаннях виборчих та трудових прав, з'являється на початку минулого століття з ініціативи жінок. Повноцінно на міжнародному рівні цей день відзначається з 1975 року, коли ООН прийняла відповідне рішення, нагадують в УІНП.
Інститут нацпам'яті підкреслив, що до появи цього дня СРСР не має жодного відношення, оскільки це не комуністичне й не радянське свято, хоча пізніше воно увійшло у своєрідний "канон свят радянської людини".
"Дискусія, чи варто 8 березня залишати вихідним днем, не настільки важлива, як те, якими сенсами буде наповнена ця дата. Чи продовжуватиметься радянська і пострадянська традиція «свята весни й краси»? Чи це буде нагода поміркувати, які права здобули жінки у світі за ці понад 112 років, відколи у США вперше був проголошений Національний жіночий день", - відзначають в Інституті.
В УІНП додали, що СРСР стер ключову суть 8 березня і це цілком закономірне, адже в тоталітарній країні не могло бути мови про реальну і послідовну боротьбу за права людини.
"Те, чи здатні ми сьогодні на рівні публічних обговорень якісно змінити фокус у підході до цього міжнародного дня, – також є індикатором руху нашої країни від радянського минулого до зрілого європейського суспільства... Тож 8 березня – добра нагода осмислити, в чому реальність відрізняється від декларацій, де справді є поступ, а в чому українські жінки досі змушені відстоювати свої права", - додають в Інституті.