Громадськість закликала ВРУ пускати журналістів на свої засідання

З початком повномасштабного вторгнення Верховна Рада закрила доступ журналістам до своїх засідань та навіть в кулуари. Тоді як засідання практично всіх комітетів стали проводити онлайн, без залучення експертів з організацій громадянського суспільства. Однак, через два роки з початку вторгнення закритий режим роботи ВРУ викликає багато питань, тому громадськість вимагає відновити доступ журналістам до парламенту, йдеться у відповідній заяві, опублікованій на сайті Центру прав людини ZMINA.

Підписанти нагадали, що після 24 лютого доступ до інформації на сайті Ради та її комітетів також став обмеженим. На даний момент частину інформації все ж відкрили, але журналістів та громадськість досі не пускають на засідання Ради.

«У 2022 році введення обмежень можна було пояснити інтересами національної безпеки та необхідністю безпеки Верховної Ради України. Втім, робота парламенту в закритому режимі в 2024 році, після майже двох років з початку широкомасштабного вторгнення та десяти – з початку війни РФ проти України, викликає чимало питань. Відсутність доступу журналістів до Верховної Ради шкодить демократії», – йдеться у заяві.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Зеленський, Кім та Кулеба: Кому українці найбільше довіряють із політиків, посадовців та громадських діячів

Підписанти зазначили, що немає сенсу говорити про небезпеку від присутності медіа в залі ВРУ, коли самі народні депутати ведуть у своїх соцмережах прямі трансляції засідань. Крім того, йдеться у заяві, парламент сам по собі надто велика за кількістю залучених людей структура, аби його засідання відбувалися непомітно. 

«Тому замість продовження недопуску журналістів до будівлі парламенту варто обговорювати заходи безпеки, наприклад, підготовку укриттів. Допуск журналістів до будівлі Верховної Ради України, завчасна публікація списку законопроєктів, які плануються до розгляду, забезпечать українців суспільно важливою інформацією», – вважають підписанти. 

У заяві також наголосили, що важливим є допуск до засідань комітетів ВРУ представників громадянського суспільства. Вони також повинні мати змогу висловлювати позиції щодо зареєстрованих законопроєктів та ініціатив, які мають бути розроблені.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Депутати ініціюють створення ТСК Верховної Ради з питань функціонування Києва під час війни

«Ознакою збереження демократії попри війну стане повернення громадськості можливості комунікувати з народними депутатами у зрозумілий і прозорий спосіб. Медіа мають отримати можливість інформувати суспільство про те, які питання розглядає єдиний законодавчий орган країни, які аргументи лунають під час обговорення. Відкритість парламенту передбачає доступність інформації про його процедури для громадськості, а також створення умов для повноцінної комунікації народних депутатів України із українським суспільством», – йдеться у заяві. 

Підписанти закликала Верховну Раду повернутися до забезпечення принципів відкритості своєї діяльності, а саме:

• забезпечити можливість присутності журналістів під час засідань ВРУ та спілкування із народними депутатами України в кулуарах парламенту;
• завчасно оприлюднювати порядки денні засідань парламенту;
• сприяти й підтримувати залучення організацій громадянського суспільства до засідань комітетів Верховної Ради України.

«Верховна Рада України знов повинна стати місцем для дискусій, для вільної комунікації та роботи медіа, для пошуку рішень на складні виклики, які постають перед Українською Державою внаслідок збройної агресії РФ. За умов забезпечення заходів безпеки, така відкритість парламенту підвищить довіру суспільства до його діяльності і сприятиме активній співпраці організацій громадянського суспільства та народних депутатів», – йдеться у заяві.

Під заявою підписалися:

• Центр прав людини ZMINA
• Інститут Масової Інформації
• Медіарух
• ГО «КРИМСОС»
• ГО «Донбас СОС»
• БФ «СХІД-SOS»
• Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ»
• Медійна ініціатива за права людини
• БО БФ «Стабілізейшен Суппорт Сервісез»
• Колегія юристів з морського права України
• Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан»
• ГО Київський Освітній центр «Простір толерантності»
• ГО Центр «Соціальна Дія»
• Гірна Дарія, журналістка, авторка каналу «Обличчя Незалежності»
  «Новини Донбасу»
• Центр громадянських свобод
• Укрінформ
• ГО «Жінки в медіа»
• Фундація Суспільність
• Український незалежний центр політичних досліджень 
• Інститут демократії імені Пилипа Орлика
• ГО UKRAINEPRIDE
• Громадянська мережа ОПОРА
• Видання «Ґрати»
• Міжнародне товариство прав людини – Українська секція
• Освітній дім прав людини – Чернігів
• ГО «Кримський процес»
• ГО «Інститут миру та порозуміння»
• ГО «Трус Хаундс»
• ГО «Гельсінська ініціатива-ХХІ»
• «Еспресо»
• ГО «Центр громадянської просвіти «Альменда»
• Євген Спірін, журналіст, ведучій
• ГО Експертна група «Сова»
• ГО «Харківський антикорупційний центр»
• ГО «Громадське радіо»
• Кримська правозахисна група
• ГО «Платформа прав людини»
• ГО «Детектор Медіа»
• ГО «Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля»
• ГО «Інкубатор демократичних ініціатив»
• ГО Правозахисне об’єднання «ПРАВЕ ДІЛО»
• Національна спілка журналістів України
• Комісія з журналістської етики (КЖЕ)
• Інститут демократії ім. Пилипа Орлика

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Яким інституціям найбільше довіряють українці під кінець другого року війни – опитування

Нагадаємо, згідно з результатами соціологічного опитування, яке провели Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та соціологічна служба «Центру Разумкова» на замовлення Руху ЧЕСНО, 47,6% учасників дослідження повністю погодилися, що журналісти в сьогоднішніх умовах мають бути присутніми на засіданнях ВР. Ще 17,9% — скоріше підтримують це твердження. Зовсім проти допуску медіа до таких зустрічей народних депутатів лише 5,7% опитаних українців. Приблизно стільки ж, 5,5%, скоріше проти цього.