Католики, протестанти і частина православних відзначають Різдво

У середу, 25 грудня, католики, протестанти і вірні більшості помісних православних церков відзначають Різдво Христове - день народження Ісуса Христа в Віфлеємі. Це одне з найголовніших християнських свят.

25 грудня проходять три церковні богослужіння: опівночі, на світанку і вдень, це символізує Різдво Христове в дусі Отця, у лоні Богоматері і в душі вірного.

У більш ніж 145 країнах світу Різдво - це офіційне державне свято. 25 грудня його відзначають не лише послідовники католицтва і протестантизму, які послуговуються григоріанським календарем, а й 11 із 15-ти помісних православних церков, що використовують новоюліанський календар.

Традиції святкування Різдва

Для християн Різдво грає набагато більше значення, ніж Новий рік. За місяць до Різдва починається Адвента, час суворого посту й покаяння. Безпосередньо підготовка до свята починається 20 грудня. До того моменту, коли ввечері 24 грудня на небі з'являється перша зоря, що сповіщає про народження Ісуса, - період передсвяткування.

Святкування Різдва триває вісім днів - з 25 грудня по 1 січня, - це дні, які утворюють Октаву Різдва. На 26 грудня припадає свято святого мученика Стефана, 27 грудня вшановується пам'ять святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова, 28 грудня - Невинних Немовлят Віфлеємських. У неділю, що випадає на один з днів з 26 по 31 грудня, або 30 грудня, якщо в даному році на ці дні не випадає неділя, відзначається свято святої Родини: Дитятка Ісуса, Марії і Йосифа. 1 січня відзначається Свято Пресвятої Богородиці.

Різдвяний час продовжується і після закінчення Октави аж до свята Хрещення, яке у римо-католицькому календарі відзначається в першу неділю за Богоявленням (6 січня). Весь різдвяний час духовенство на літургії одягається в одяг білого, святкового кольору.

Для справжніх католиків Різдво Христове - це сімейне свято, яке має суто релігійне значення. Як правило, напередодні Різдва всі члени сім'ї вирушають в католицький храм на службу, а потім, у різдвяний Святвечір, збираються за святковим столом.

У свято Різдва Христового більшість жителів Італії та Ватикану на різдвяний обід подають печеню і різдвяну паску панеттоне, схожу на великодній, або "повітряну" паску родом з Верони, яка називається пандоро. На Різдво в цих державах дарують один одному торрончино - ласощі, схожі на нугу і грильяж.

У Німеччині існують традиційні регіональні види різдвяної випічки - нюрнберзькі пряники, ахенські фігурні пряники, різдвяний кекс із Дрездена, зірочки з кориці.

У багатьох європейських країнах на святковому столі традиційно присутнє солодке різдвяне поліно - бісквітний рулет, багато прикрашений вершками, глазур'ю і шоколадом.

Одним з головних символів Різдва є запалені свічки. Нестійке полум'я свічки нагадує віруючим євангельські слова: "Світло у темряві світить і темрява не обгорнула Його".

Різдво являє віруючим Христа в образі маленької дитини в оточенні Святого Сімейства, це свято відзначається в колі сім'ї і зігріте особливим теплом і взаємною любов'ю.