Імператор Костянтин відомий як Великий, він був сином цезаря Констанція Хлора (305-306), який правив країнами Галлією і Британією. Римська імперія тоді була розділена на Західну і Східну, на чолі кожної з яких стояли два самостійних імператора, у яких були співправителі, одним з яких і був батько Костянтина.
Цариця Олена, мати Костянтина, була християнкою. Сина вона виховувала в повазі до християнства, а його батько не переслідував християн, хоча на решті території Римської імперії вони піддавалися гонінням з боку правителів.
Після смерті свого батька в 306 році Костянтин був проголошений правителем Галлії та Британії. Одним з перших його указів був дозвіл на вільне сповідання християнства.
Затятий язичник Максиміан Галерій на Сході і тиран Максентий на Заході ненавиділи імператора Костянтина і хотіли повалити його і вбити, але Костянтин під час воєн розбив всіх супротивників.
Ставши єдиним правителем Західної Римської імперії Костянтин у 313 році видав Міланський едикт про віротерпимість, а в 323 році, коли він став єдиним правителем Римської імперії, він поширив дію Міланського едикту і на Східну її частину.
Відмовившись від язичництва, імператор переніс столицю імперії у Візантію. Костянтин вважав, що об'єднати імперію може тільки християнство. Тому він хотів знайти християнську реліквію – Животворящий хрест, на якому був розп'ятий Ісус Христос. На прохання сина Олена відправилася до Єрусалиму на пошуки хреста разом з патріархом Єрусалимським Макарієм, і пошуки увінчалися успіхом.
Частину хреста Олена залишила патріарху, а частину – взяла з собою і повернулася до Візантії. Тут вона померла в 327 році.
За наказом Костянтина над печерою Гробу Господнього був побудований великий храм. Але всередині церкви світ сильно похитнувся через виникнення єресей. Так, на Сході виникла єресь Арія, який відкидав Божественну сутність Христа.
За наказом імператора був скликаний у 325 році I Вселенський Собор в місті Нікеї. Єресь Арія була засуджена і складений Символ віри, який був внесений термін "Єдиносущний Батько", що назавжди закріпив у свідомості православних християн істину про Божественність Ісуса Христа, який прийняв людську природу для відкуплення всього людського роду.
У кінці життя Костянтин хрестився. Помер святий в день П'ятидесятниці в 337 році й був похований в церкві Святих Апостолів.