Сьогодні в українському інформаційному просторі активно обговорюється остання заява глави Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, в якій вона заявила, що Україна у війні, яку розпочала Росія, втратила вже 100 тисяч військових. Відеозвернення, де вона про це розповідає, було опубліковане в мікроблозі політикині у Twitter. Проте не довго, через кілька годин ролик відредагували та перезалили.
Russia must pay for its horrific crimes.
— Ursula von der Leyen (@vonderleyen) November 30, 2022
We will work with the ICC and help set up a specialised court to try Russia’s crimes.
With our partners, we will make sure that Russia pays for the devastation it caused, with the frozen funds of oligarchs and assets of its central bank pic.twitter.com/RL4Z0dfVE9
Що не так з цією заявою?
Ні для кого не буде відкриттям, що тема втрат на війні для українців є дуже чутливою. Яким би не було це число, для нашого народу це велике горе. Та не слід забувати, що не всі сім'ї отримують звістки про загибель своїх рідних на війні. Деякі військові потрапляють у полон, деякі - вважаються зниклими безвісти. І рідні не знають нічого про їх місцеперебування.
Саме тому про втрати на війні мають право говорили лише три людини - президент Володимир Зеленський, головнокомандувач Валерій Залужний та міністр оборони Олексій Резніков. Так, власне, і прокоментував заяву глави Єврокомісії прессекретар президента Сергій Никифоров.
Що стосується самої заяви, то її на сторінку фон дер Ляєн перезалили без шматка, де вона говорить про 100 тисяч втрат. А згодом директор з політичних комунікацій Єврокомісії Дана Спінант вже у себе в Twitter написала, що озвучені дані включають поранених та загиблих.
Та це не скасовує того факту, що глава Єврокомісії не уповноважена називати кількість втрат нашої армії у війні. До того ж без згадки про те, що стало джерелом такої інформації.
Many thanks to those who pointed out the inaccuracy regarding the figures in a previous version of this video.
— Dana Spinant (@DanaSpinant) November 30, 2022
The estimation used, from external sources, should have referred to casualties, i.e. both killed and injured, and was meant to show Russia‘s brutality. https://t.co/GesDe7bK8v
Реакція Генштабу
На заяву глави Єврокомісії відреагували і в Генштабі. Там зауважили, що не можуть підтвердити цих даних, позаяк "втрати української армії є службовою інформацією і підпадають під гриф обмеження оприлюднення". Про це виданню УП заявив керівник Управління зв'язків з громадськістю ЗСУ Богдан Сеник.
"Водночас, якщо те, що озвучила глава Єврокомісії, дозволить притягнути до відповідальності країну-агресора, ми можемо лише підтримувати дії, які сприятимуть законному покаранню для тих, хто влаштував геноцид українського народу, - додав Сеник. - Потрібно робити все для того, аби на лавці підсудних опинилися всі відповідальні за втрати цивільних і військових громадян України".
Звідки взялася цифра у 100 тисяч?
Цифра про 100 тисяч втрат серед військових Україною на війні звучала ще раніше. Вперше її озвучили саме у Пентагоні, зробив це голова Об'єднаного комітету начальників штабів США Марк Міллі ще на початку листопада в інтерв'ю BBC.
Коментуючи втрати сторін на війні, він сказав: "Йдеться про кількість убитих і поранених російських військових на рівні значно більше 100 тисяч. Ймовірно, те саме — з українського боку. Це величезні масштаби людських страждань".
Та слід враховувати ще одну важливу на війні річ - медичне забезпечення. У росіян воно гірше, ніж в українських військових. Тому, тоді як в окупантів співвідношення втрат може становили 1 загиблий до 3 поранених, то у Сил оборони це співвідношення становить 1-4,5.
UPD: Пізніше міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в коментарі Радіо Свобода висловив свою думку щодо слів фон дер Ляєн.
"Коли кажуть, умовно кажучи: "втратили сто людей", насправді є багато нюансів. Хтось із цих людей поранений, хтось загинув, і на все це потрібно звертати увагу. Тому я думаю, що стосовно виступу президентки Європейської Комісії – той факт, що вони самі цю цифру видалили і, по суті, принесли вибачення – це говорить про те, що вони не готові її захищати. Раз вони не готові її захищати, то це не є предметом для якогось серйозного обговорення", – сказав голова МЗС.