Головний експерт StateWatch заявляє про відкат реформи прокуратури в Україні

У вересні минулого року при прямому лобіювання змін ексгенпрокурором Русланом Рябошапкою, був прийнятий закон, що давав можливість розпочати докорінні зміни в цьому органі правопорядку, пише в своїй статті для ZN.UA головний експерт StateWatch Олександр Лємєнов. Однак, з приходом нового генпрокурора все вийшло навпаки.

Серед ключового: глобальне очищення прокурорських рядів від непрофесійних та недобросовісних офіцерів правосуддя, зменшення максимальної кількості співробітників органів прокуратури з 15 до 10 тисяч осіб, доступ до прокурорських посад професіоналів не з системи, поступове підвищення базового окладу, ліквідація військових прокуратур з подвійним підпорядкуванням, надання генпрокурора повноважень щодо затвердження стратегій розвитку органу правосуддя, системи оцінювання якості роботи підлеглих, вимірювання і регулювання навантаження прокурорів і тощо.

"Частина з вищезазначених нових функцій вже могла бути реалізована, якщо б на посаді залишався Руслан Рябошапка. Не збираюся його ідеалізувати, про результати його роботи можна було б судити через деякий час, об'єктивно та критично. Але ж не дали. В рамках політичної боротьби його знесли з посади під гавкіт парламентських пуделів олігархів, ексрегіоналів і просто роззяв, відібраних рік тому перед виборами за оголошенням", - пише Лємєнов.

Чому ж за два місяці на посаді генпрокурора Ірина Венедіктова не продовжила почате? Чому замість цього ми бачимо повернення на посаду одіозних персон, приміром, ексглави столичної прокуратури Романа Говди?

За словами Лємєнова, слід також згадати і про зміну в наказі генпрокурора, яким "покращили" структуру кадрової комісії, призначає прокурора на адміністративну посаду.

"Статус "прокурор" не обов'язково означає, що ця особа займає високу посаду. Умовно кажучи, всі керівники підрозділів, заступники прокурора і прокурор міста Києва - адміністративні посади. І саме на такі "хлібні" місця був змінений формат відбору. Раніше, в часи Рябошапки, склад комісії був рівномірним - троє "прокурорських" і три експерта від міжнародних донорів. Як наслідок, за умови єдності позиції представників непрокурорских кіл навіть генпрокурор не міг протягнути свою людину на посаду", - пояснив Леменов.

Однак сьогодні ситуація зовсім інша. Венедіктова внесла зміни в вищезазначений наказ (від 15 квітня 2020 року за №190). Тепер до складу відповідної комісії входять щонайменше четверо "прокурорських", а решта - три або менше - представники вищих навчальних закладів, наукових установ або особи, делеговані міжнародними неурядовими організаціями та дипломатичними місіями.

Отже, до складу відповідної "адміністративної" комісії входять виключно співробітники, іншими словами, підлеглі Офісу генерального прокурора і два представники вищих навчальних закладів, пише автор.

Ще однією новелою від нової генпрокурора стало "зливання" судових процесів проти прокурорів, які оскаржують своє звільнення.

При цьому переважна більшість цих позовів прокурорів за результатами співбесід не містять серйозних аргументів для їх відновлення. Абсолютна більшість з них не відповідали критеріям доброчесності або професіоналізму. Щодо останнього можуть помітити, що професіоналізм не перевірявся в ході інтерв'ю. Але це неправда, тому що перед кожною такою співбесідою прокурор отримував практичне завдання (на застосування норм права) і безпосередньо перед комісією давав відповідь на нього.

Лємєнов також нагадав, що Венедіктова спробувала забрати у детективів НАБУ всі кримінальні провадження, що стосуються олігарха Олега Бахматюка, і передати їх в СБУ.

"Мабуть, теж в рамках продовження реформи, про яку вона постійно заявляє з усіх трибун. Справа в тому, що Бахматюк зараз переховується за кордоном, а підлеглі директора НАБУ Артема Ситника мають повне право після повернення вручити йому повідомлення про підозру. Чому Венедіктова прямо підіграє ексвласникові "VAB-банку"? Відповідь прозаїчна: ключовий лобіст призначення її на посаду (а мова йде про голову офісу президента Андрія Єрмака) дружить з Бахматюком", - зазначив автор.

За словами Лємєнова, така ж доля чекає і розслідування злочинів щодо топ-менеджменту і колишніх власників "Приватбанку", які завдали збитків державі на мільярди доларів США. Різких рухів, беручи до уваги орієнтацію одного із заступників Венедіктової на олігарха Ігоря Коломойського, ніхто робити не буде.

"Очевидно, з часом Венедіктова могла б стати хорошим політиком, навіть більше, бути в керівництві парламенту. Але ці місця виявилися зайнятими тими, хто привів її в політику (мова йде про Руслана Стефанчука). Бажання вчитися і чекати у нашої героїні не виявилося. При цьому політ амбіцій дочки міліцейського генерала досяг інших далеких горизонтів. І проблема не в самих амбіціях як сталої характеристики особистості. Ситуація складається негативно через інше, - претендуючи на посаду, потрібно їй відповідати. Не склалося", - пише Лємєнов.

Тому зараз відбувається наповнення прокуратури сумнівними керівниками, зате з широкими знайомствами і великим досвідом. Робляться спроби задовольнити примхи різних сторін, використовуючи владні повноваження. Це не про зміни, це вже цементування старої системи.

"Зрештою, не будемо знімати відповідальності за такого генпрокурора з президента Зеленського. Венедіктова - плід цього політичного дерева. Саме президент привів її у велику політику. І саме він розділить з нею політичну відповідальність за події", - додав автор.

Детальніше роботу генпрокурора головний експерт StateWatch Олександр Лємєнов аналізує у статті "Прокурорський відкат Ірини Венедіктової" для ZN.UA.