Підтримати
Після початку російської агресії в Україні як правлячий табір Польщі, так і опозиція рішуче підтримали допомогу сусідові, який постраждав від нападу. Хоча між прихильниками уряду і опозиції не було помітної співпраці, суперечки точилися навколо того, хто став більш надійним союзником Києва, хто запропонує жорсткіші санкції для Росії і хто зміцнює військовий потенціал Владіміра Путіна, купуючи енергоносії. Як партія «Право і справедливість», так і опозиція виступають за якнайшвидше прийняття України до ЄС і НАТО.
Великою і приємною несподіванкою стало співчутливе ставлення польської громадськості до біженців з України, що контрастує з небажанням приймати в Польщі біженців з Близького Сходу або байдужістю до долі тих, кого на польську територію незаконно ввіз білоруський режим Аляксандра Лукашенка. Історичні образи і взаємні кривди були відкладені в бік. Боротьба України за незалежність підтримують більшість урядових і опозиційних ЗМІ в Польщі. Польські громадські організації також підтримують українські родини, які знайшли притулок в країні. Антиукраїнські настрої проявляються переважно в інтернет-ЗМІ, деякі з яких можна запідозрити у зв'язках з Росією.
«Загалом - війна в Україні не розділяє, а об'єднує поляків, хоча це не призвело до зниження температури польських суперечок», - пише Gazeta Wyborcza.
Ефективне аграрне лобі та некритичні ЗМІ
Втім, Політичний клас і польські ЗМІ також продемонстрували одностайність в питанні імпорту українського зерна й інших агропродовольчих товарів. Коли стало очевидним, що потік зерна, яке мало б проходити через Польщу лише транзитом, знижує ціни, всі провідні політики і більшість ЗМІ виступили за заборону або, принаймні, суворе обмеження імпорту української сільськогосподарської продукції до Польщі. У ЗМІ домінують активісти організацій, що представляють інтереси польських фермерів, і їхні заяви сприймаються журналістами некритично.
Прикладом може слугувати розмова, що відбулася 22 квітня на телеканалі TVN24 між в цілому відмінним експертом з міжнародних питань, редактором Пьотром Крашком, президентом Національної сільськогосподарської палати Віктором Шмулевичем і Марціном Собчуком з асоціації «Обдурене село». Обидва гості стверджували, що українське зерно забруднене і непридатне для споживання, тому його слід відправляти в Африку, оскільки там люди голодують.
«Крашко не поставив очевидних запитань: які є докази того, що українське зерно непридатне для споживання, і якщо воно справді непридатне, то навіщо його відправляти до Африки? Зрештою, трохи нешанобливо вважати, що для поляка воно непридатне, а африканець з'їсть все, що завгодно. Редактора TVN24 не цікавило, які лабораторії встановили шкідливість українських продуктів, чи справді падіння цін на зерно викликане переважно напливом українського зерна, а головне - як представники інтересів польських фермерів (чи просто лобісти), бачать можливість вступу України до ЄС і можливість конкурувати в умовах спільного ринку», - йдеться в статті.
Влада і опозиція сперечаються про те, хто винен у падінні цін на зерно і сільськогосподарську продукцію загалом. Тут опозиція виступає атакуючою стороною, оскільки саме уряд несе відповідальність за допуск імпортної продукції до Польщі (хоча рішення про безмитний імпорт з України було прийнято ЄС, очевидно, з палкого схвалення Польщі).
Закінчення медового місяця в польсько-українських відносинах
Ярослав Качинський, як завжди, відреагував на кризу жорстким рішенням про блокування імпорту сільськогосподарської продукції з України. Але через кілька днів позиція уряду була пом'якшена. Транспорт з українським зерном супроводжують митні машини, щоб жодна зернина не впала на польську землю. Польща разом з групою інших країн східної частини Європейського Союзу, вимагала від Брюсселя заблокувати надходження українського зерна, а також іншої сільськогосподарської продукції, включаючи фрукти і мед.
«Тож, схоже, у польсько-українських відносинах все буде не так солодко, як раніше. Найцікавіше, що майже ніхто не бачить протиріччя між цими двома «консенсусами». Причиною цього є те, що найважливіші польські політики по обидва боки барикад дивляться на міжнародні політичні події історичного значення, такі як війна в Україні чи процес української інтеграції в західні структури, крізь призму внутрішньополітичної гри. Доречно підтримувати Україну проти агресора, доречно грати м'язами і закликати до більшої допомоги та жорсткіших санкцій з боку Західної Європи. І політики дотримуються цього імперативу. Доречно також відстоювати інтереси польських фермерів, навіть якщо це невелика група, і вимагати для них більшої підтримки з державних грошей, адже вибори виграють не у Варшаві, а в провінції. Таке ставлення робить польську зовнішню політику ненадійною», - пише видання.
Ніхто не знає, що сьогоднішні політики в Києві думають про польську реакцію на український сільськогосподарський експорт. Але, швидше за все, вони трохи розчаровані і задаються питанням, чи дійсно Польща буде їхнім найважливішим союзником на шляху до ЄС. Польща входить до невеликої групи країн, які вимагають найсильніших бар'єрів для імпорту української продукції, що суперечить як деклараціям про максимальну підтримку України у війні, так і про якнайшвидше прийняття східного сусіда до ЄС.
Стратегічний стан речей проти короткострокових фінансових інтересів
Істерична реакція на українське зерно та мед, значною мірою підігріта лобістами та некритично трансльована частиною польських ЗМІ, показує, які вибоїни чекають Україну на шляху до ЄС. В Україні існують кращі умови для сільського господарства, ніж у Польщі. Тут більш родючі ґрунти, кращий клімат, краща аграрна структура і набагато дешевша робоча сила. Очевидно, що український агросектор виробляє дешеву продукцію, і не потрібно обманювати себе, що витрати значно зростуть, коли українська продукція буде підпорядкована стандартам якості ЄС.
«Більше того - українське сільське господарство досягає чудових результатів без субсидій та прямих виплат з боку ЄС. Щороку польське сільське господарство отримує понад 3,3 мільярди євро дотацій з Брюсселя. Що буде, якщо українське сільське господарство щороку отримуватиме таку ж або більшу (через більшу в 2,5 рази площу) суму?», - йдеться в статті.
Після вступу до ЄС Україна стане чи не найбільшим отримувачем коштів ЄС. І якщо бюджет Євросоюзу не буде збільшений або не будуть змінені правила його розподілу, частина перерахунків замість Польщі потече її східному сусіду.
«Все, що зміцнить і стабілізує Україну, піде на користь Польщі, але не обов'язково конкретним професійним чи соціальним групам, які будуть протестувати. Існує ризик, що польські політики більше дбатимуть про інтереси цих груп, ніж про інтереси Польщі», - застерігає польський оглядач.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google