Після того, як Росія окупувала місто Лисичанськ, фактично вся Луганська область опинилася в окупації. Владімір Путін похвалив цей результат як велику перемогу. Але військові експерти кажуть, що російськаий успіх має більше символічне значення, ніж стратегічне.
Про це пише Financial Times, додаючи, що російському автократу ще потрібно пройти довгий шлях, щоб «визволити» весь Донбас. Луганська область - це лише половина регіону. В понеділок Путін наказав своїм військам наступати на Донецьку область, де армія України досі контролює Слов’янськ, Краматорськ і Бахмут. Щоб захопити регіон, російським силам потрібно пробитися до сильно укріплених міст, розташованих за 50-70 кілометрів від Лисичанська, а потім ще стільки ж, щоб дійти до адміністративного кордону.
Попри наказ Путіна наступати, аналітики і українські радники кажуть, що війна, швидше за все, перейде в нову фазу, в якій війська Києва спробують використати передове озброєння, передане Заходом, щоб відрізати російських загарбників від ліній постачання й знищити їхні склади боєприпасів, а також польові бази. Окупація всієї Луганської області стала значним проривом у російській кампанії на Донбасі і демонстрацією того, що російська воєнна машина, перемелюючи щільними артилерійськими обстрілами все на своєму шляху, все ще має імпульс попри тяжкі втрати. Лисичанськ впав швидше, ніж деякі українські військові радники очікували.
Але коли Кремль перезапустив свій наступ на Донбасі в середині квітня, він розраховував ототичи і вбити або взяти в полон десятки тисяч українських бійців ООС, що стало б фатальним ударом для оборони України. Цього не сталося. І навіть коли російська армія скоротила свої амбіції і спробувала влаштувати менший котел для українських сил, їй це не вдалося.
«Ворог хотів не просто захопити Донецьку і Луганську області в адміністративних межах. Він хотів добитися цього, взявши українські війська в котел. Метою було оточити і знищити наші групи там. Ми продовжували наші операції в Сєвєродонецьку і Лисичанську до моменту, щоб виснажити російську військову силу. Але після того, як вони стягнули війська, які значно перевершували наші, було необхідно відступити, щоб уникнути котла», - пояснив відставний генерал Ігор Романенко, який в минулому був заступником начальника українського Генштабу.
Голова «Центру оборонних реформ» Олександр Данилюк вказав на те, що значну частину Луганської області російські сили захопили одразу після початку вторгнення в лютому. Але останню п’яту частину регіону агресору було важко окупувати через належний опір української армії. Данилюк вважає, що, просуваючись далі на захід, російські сили, швидше за все, зіштовхнуться зі ще більшим опором. Краматорськ і Слов’янськ добре укріплювались впродовж останніх 8 років. Росія буде намагатися підійти на відстань артилерійського пострілу, щоб щільно обстрілювати українські позиції. Колишній офіцер ВПС України і експерт «Центру Разумкова» Олексій Мельник сказав виданню, що якими б потужними не були фортифікації, вони не витримають щільних обстрілів російської артилерії і бомбардувань. В Луганській області російські гармати запускали десятки тисяч снарядів щодня.
Мельник зауважив, що для того, щоб зупинити або хоча б уповільнити «артилерійський каток» Росії, Україні потрібно знищити російські лінії забезпечення за допомогою далекобійної зброї. Зокрема, в цьому можуть допомогти американські системи HIMARS. Поки що в розпорядженні українських захисників лише чотири такі установки. Але завдяки здатності точно знищувати цілі на відстані 70 кілометрів вони вже впливають на ситуацію на полі битви. Українські ракетні обстріли сильно пошкодили велику російську авіабазу поблизу Мелітополя в неділю. Україна також завдала удар по складах зброї на окупованій частині Донецької області. Києва потрібно набагато більше HIMARS, щоб змінити хід війни.
«Якщо в України буде більше можливостей знищувати наземні лінії забезпечення і склади боєприпасів, а також знищувати артилерійські позиції, Росії доведеться скоригувати свої плани або істотно їх змінити», - сказав Мельник.
Окрім нестачі боєприпасів для артилерії, Україна страждає від численних слабкостей, серед яких брак добре навченої піхоти і бронемашин, щоб проводити наступальні операції. Захисникам бракує захищених засобів зв’язку, а також здатності виявляти й знищувати російські засоби радіоелектронної боротьби, свідчить звіт Королівського інституту об’єднаних служб (RUSI). Росія теж страждає від нестачі солдатів і сучасної зброї. Через це вона стає все більше заледжною від артилерійської вогневої сили. Наказ Путіна відправити війська з Луганської області «відпочивати» в той час аналітики в Україні розцінили як тактичне визнання тяжких втрат, а також необхідності поповнити артилерійські запаси.
Тим часом, українські контратаки в напрямку Херсона створюють тиск на російські сили. Видання пише, що український наступ в самому місті малоймовірне через ризик великої кількості втрат серед цивільних. Але Україна може оточити російські війська «в кишені».
«Проблема Росії в тому, що у неї немає достатніх сил, щоб захистити обидва напрямки: схід і південь. Українська сторона продемонструє намір грати на два фронти. ДЛя України південь більш важливий, тому що там йдеться про доступ до моря і експортних портів», - сказав директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь, який 12 років служив в Збройних силах України.