Підтримати
Війна в Україні перетворилася на жорстоку битву за кожен метр. Сторони обстрілюють одна одну артилерією середньої і дальньої дії. Через це й без того розбиті села і міста на Донбасі опинилися між двох вогнів.
Як і в часи жорстоких битв Першої світової війни, в нинішньому конфлікті лише невеликі шматки територій переходять з рук в руки. Райони потрапляють під окупацію, а через тиждень їх визволяють. Також розмови про швидку перемогу України чи Росії вже зникли з заголовків газет. Втім, аналітики й чиновники досі говорять про те, скільки важкої зброї і чи технологій потрібно, щоб змінити хід війни на користь України. Про це в статті для Foreign Affairs пишуть професор Коледжу Джеймса Медісона при Мічиганському державному університеті Крістін Братвейт і старший науковий співробітник «Центру Новової американської безпеки» Маргарита Конаєв.
Минулого тижня відставний генерал Армії США Бен Годжес сказав Washington Post, що приплив передового західного озброєння на тлі поганого забезпечення й нестачі живої сили у Росії може допомогти Україні зупинити російський наступ і піти в контрнаступ. Однак, ця війна на виснаження, швидше за все, буде залежати від здатності кожної зі сторін забезпечити постійне надходження військ, боєприпасів і важкої техніки на східний фронт, особливо якщо конфлікт затягнеться, а міжнародна увага розсіється.
«Логістика, фінансове управління, кадрові служби і охорона здоров’я будуть грати центральну роль, визначаючи, яка зі сторін має кращу здатність поповнювати свої виснажені підрозділи й запаси техніки, а також джерела продовольства, пального й боєприпасів», - пишуть автори.
Армія Росії демонструє чіткі ознаки дефіциту, особливо в сфері поповнення військ після тяжких втрат. Але це стосується й української сторони, яка в останні тижні визнала, що в неї закінчуються боєприпаси, а щоденні втрати в боях можуть сягати до 200 солдатів. У конфлікті, який закінчиться або хоча б буде зупинений через переговори чи перемир’я, здатність продовжувати бій може дати Україні важливу перевагу.
Посилюючи свої війська і поповнюючи запаси техніки, Україна може й не зможе перемогти російську армію. Але таким чином вона точно позбавить ворога великих здобутків, виснажить його ресурси й бажання вести бій далі. Військова допомога Заходу, особливо забезпечення зброєю і підготовкою, буде критично важливою для такої української здатності. Але не менш важливі й внутрішні фактори, такі як повернення біженців додому, відновлення економіки й посилення українського опору на окупованих територіях. Іншими словами, підтримка битви проти Москви буде вимагати, політичної, економічної і військової рішучості з боку українського народу, а також з боку США й інших країн НАТО. Виклик, однак, полягає в тому, що здатність продовжувати битву буде ставати все більш дорогою з плином війни. І західним країнам буде дедалі важче знайти політичну волю для виконання зобов’язань перед Україною.
Ознаки дефіциту
На початку війни Росія взагалі не обдумала можливість довго підтримувати бій, кинувши велику кількість військ проти України без створення ланцюгів забезпечення чи встановлення повного контролю над небом. Українські військові уповільнили російський наступ, а відстані й погодні умови ускладнили матеріально-технічні проблеми Москви. Тож російські солдати заплатили високу ціну. Перенесення боїв на Донбас ослабив деякі з цих логістичних викликів Москви. Лінії фронту тепер ближче до Росії. А мережа залізниць сполучає РФ і окуповані нею територію. Але початкові російські помилки спалили значну частину ресурсів, скоротивши тим самим здатність Москви поповнювати й підтримувати сили навіть на українському сході. Не маючи можливості імпортувати запчастини і всі необхідні компоненти через західні санкції, Москва розконсервовує склади старої радянської зброї.
Ще більша проблема для Росії - це поповнення кадрів. Автори зауважують, що обидві сторони, швидше за все, спотворюють дані про втрати. Але Москва точно переживає проблеми з поповненням виснажених підрозділів. Держдума нещодавно збільшила віковий поріг, щоб розширити спектр новобранців, яких можна відправити на війну.
Але Україна теж переживає труднощі. До початку російського вторгнення в лютому Україна досягла значного прогресу в реформуванні своєї армії, збільшивши цивільний контроль, обмеживши корупцію й оптимізувавши командну структуру відповідно до моделі НАТО. Всі ці та інші зміни дозволили Україні відбити початковий російський удар і зруйнувати горезвісний план Кремля захопити Київ й інші великі міста країни. Але українські реформи не були завершені. І в часи великої війни, звісно ж, вони значно сповільнилися.
Одним з критичних елементів підтримки боєздатності є переміщення сил туди, де вони найбільше потрібні, а також підсилення або заміна виснажених підрозділів. Сили, розгорнуті на сході України складаються з найбільш досвідчених бійців. Але на них впав основний тягар втрат відтоді, як Росія вирішила зосередитися на Донбасі. Українська влада тримала в таємниці дані про загиблих і поранених українських солдатів. Але минулого місяця радники президента України почали говорити про те, що від 100 до 200 українських військових гинуть в боях щодня. З такими темпами для відновлення живої сили, необхідної щоб запобігти втратам нових територій, не кажучи вже про повернення контролю над втраченими регіонами, знадобиться значне підкріплення. І українські резерви не невичерпні. Добровольці, які приєдналися до територіальної оборони на заході України, говорять про тяжку ситуацію. Нові підрозділи відправляють на фронт без належної підготовки, зброї чи забезпечення. Відправляти підкріплення й необхідні матеріали на фронти ще важче через пошкодження доріг і залізничних шляхів на сході України.
Потрібна допомога
Очевидно, що Україні необхідна західна військова підтримка. Навіть до початку широкомасштабної війни можливості оборонної промисловості країни були обмежені. А за останні чотири місяці Росія знищила чи захопила значну частину цих можливостей. Ворог також завдав удари по багатьом українським складам боєприпасів. В результаті українські можливості підтримувати боєздатність залежать від західних поставок боєприпасів, ракет, безпілотників й іншого важкого озброєння. Американська військова промисловість намагається допомогти. Компанія Lockheed Martin в травні оголосила про подвоєння річного виробництва протитанкових ракет Javelin. А Raytheon забезпечує Україну ракетами Stinger. Але можливості навіть американських оборонних гігантів мають свої межі.
В Raytheon вже заявили, що не зможуть збільшити виробництва ракет Stinger до 2023 року через нестачу деталей. А деякі американські парламентарі почали висловлювати занепокоєння, що передача зброї України виснажує запаси США. Американське Міністерство оборони, вочевидь, зіштовхнулося з власними демонами у сфері підтримки боєздатності. Йому важко наростити виробництво зброї через наслідки пандемії COVID-19 і слабкість оборонно-промислового комплексу загалом.
Випробування волі
Сила української здатності підтримувати боєздатність буде частково залежати від подій у Вашингтоні й інших західних столицях. З січня 2021 року США витратили 6,8 мільярдів доларів на оборонну допомогу Україні. Президент Джо Байден оголосив про виділення додаткових 40 мільярдів минулого місяця. Половина від цієї суми повинна піти на військову підтримку. Інші країни НАТО теж надавали значну допомогу. Це зробили, зокрема, Естонія, Словаччина, Туреччина і Велика Британія. Але як на довго збережеться ця підтримка, буде залежати від настроїв суспільства в країнах Заходу. Зараз вона на досить високому рівні в США і країнах Європи, а також в Австралії, Японії й Південній Кореї. Але погляди на війну доволі неоднозначні в Південно-східній Азії, на Близькому Сході і в Африці, де Росія має більший вплив. А її дезінформація досягла більшого успіху. Якщо інфляція, дефіцит продовольства і розрив ланцюгів постачання збережуться, країни в цих регіонах можуть скасувати санкції проти Росії або скоротити підтримку України.
Але важливий не лише міжнародний клімат, а й події всередині України. Сотні тисяч біженців впродовж останніх місяців повернулися додому. Репатріація таких масштабів може спочатку створити навантаження на продовольчі й медичні ресурси. Але вона також може допомогти відродити економіку й ринок праці, покращити потік забезпечення й медичної підтримки на східний фронт, а також підвищити мораль в країні загалом.
Вже зараз обіг багатьох товарів на заході України значно пожвавився, що свідчить про покращення ситуації з логістикою. Відновлення економічної активності в західних областях, а особливо в таких містах, як Київ, допоможе полегшити ситуацію з забезпеченням продуктами і медикаментами на сході. Також автори вказують на повідомлення про пожвавлення українського опору й саботажу на окупованих Росією територіях. Це означає, що українці можуть зламати російські лінії забезпечення, тим самим скорочуючи здатність ворога підтримувати наступ.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google