Forbes: Наступ Росії на сході й півдні України приречений на провал

Російська війна проти України триває вже два місяці. А Кремль так і не зміг вирішити свої фундаментальні проблеми. Коли армія Росії вела війну одразу на півночі, півдні і сході, їй бракувало піхотинців і вантажівок, щоб здобути перемогу.

Тепер вона воює лише на двох фронтах: східному й південному. Але вантажівок і піхоти стало ще менше, - пише Forbes. Якщо навіть російська артилерія зможе пробити діру в українській обороні, дозволивши кільком танковим батальйонам зайти, у Росії все одно немає достатньо солдатів, щоб захистити ці танки, а також фланги наступу. Це вже не кажучи про збереження крихких ліній забезпечення, коли вони растянуться на десятки чи сотні кілометрів від найближчої залізниці.

Логістичні проблеми прирекли російську спробу оточити Київ у перший місяць війни. Ці ж логістичні проблеми, загострені ще більшою нестачею піхоти, можуть приректи наступ Росії ще й на сході. Втративши тисячі танків й інших бронемашин, а також десятки тисяч солдатів, Кремль почав у кінці березня виводити свої розбиті батальйонні тактичні групи з передмістя Києва. Ті БТГ, які все ще були здатні вести бій, здійснили довгу мандрівку потягами на південний схід України до давно окупованої частини Донбасу. Там вони приєдналися до нового російського наступу, намагаючись пробитися від північного краю регіону на південь через відкриті степи до руїн Маріуполя.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Росія не отримала значних територіальних здобутків з початку нового наступу на Донбасі — США

Ідея полягає в тому, щоб «обійти й відрізати» українські сили, які були розгорнуті вздовж лінії розмежування на заході Донбасу. Але з вівторка, коли почалася ця операція, Росія добилася незначного прогресу.

«Спроба протиснутися з півночі Донбасу на південь - це те, що ми зараз бачимо. Але українці, вони запекло б’ються, а не лягають, дозволяючи росіянам пройти», - сказав неназваний чиновник з Пентагону.

Як не парадоксально, але прорив через українську оборону може насправді створити умови для поразки Росії. Чи зможуть 75 батальйонних тактичних груп РФ (яких, до речі на початку війни було 100) стягнути достатньо солдатів і танків через потенційну «діру» в українському фронті, щоб створити власну тверду 160-кілометрову лінію від півночі Донбасу аж до Маріуполя? Оточення сил України означало б, що російські сили змогли створити власні міцні фронти на заході і сході. Якщо ж в ході цього флангового маневру російські сили самі закріпитися не зможуть, вони ризикують опинитися в оточенні, відрізані від забезпечення. А якщо це станеться, тоді «північний провал» повториться. Російські батальйони застрягнуть, в них закінчиться їжа, пальне й набої. В якийсь момент українська армія почне рвати їх на шматки, аж поки Кремль не проголосить «перемогу» і не накаже відступати.

Для успіху в битві за Донбас Росії потрібно дуже багато бойових груп, значно більше, ніж в неї було навіть на початку війни. Потрібні сили, які зможуть не лише пробитися, а й утриматися на потрібних позиціях. І цих сил немає. Ситуацію погіршує ще й те, що БТГ на передовій і їхні бригади підтримки втратили тисячі своїх бійців у перші 50 днів війни.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Окупанти почали масований наступ на Запоріжжі

На додачу, географія - теж проблема для Росії. Оскільки армія України обороняється, вона має перевагу внутрішньої лінії. Іншими словами, бої ведуться вздовж лінії у формі дуги. Російські сили наступають з зовнішнього боку цієї дуги. Це означає, що їхні ланцюги забезпечення довші, ніж у сил з внутрішнього боку - тобто української армії. І якщо виникають проблеми, той, хто обороняється, може відступити на кілька кілометрів, ще більше розтягнувши лінії забезпечення ворога, тим самим створюючи йому проблеми.

Тож агресору потрібна значна чисельна і технічна перевага. І Росія такою похвалитися не може. На Донбасі в її розпорядженні приблизно така ж кількість військ, як і в України. На додачу, як зауважують чиновники США, у Києва тепер більше танків, ніж у російської армії. І російська логістика нічим не краща, ніж вона була місяць тому. 

Росія розв’язала війну, маючи в розпорядженні надто малу й погано забезпечену армію. Сподіваючись на швидкий крах України, чого, звісно ж, не сталося, Москва прирекла свою кампанію проти сусідньої країни на провал з першого ж дня.