Але замість переконливих фактів і реальних доказів про будь-які плани вбити Аркадія Бабченка, на сцену вийшли сумнівні фігури, зокрема священник, який заявив, що саме його найняли вбити журналіста. Але зважаючи, що колишній священик не приховував свою антипатію до Росії, дивно, що саме йому довірили "прибрати" помітного критика Кремля.
Україна зіштовхнулася з критикою з боку міжнародних організацій, іноземних політичних лідерів і журналістів за фальшиве вбивство, яке дало підтвердження для універсальної заяви Кремля про те, що "русофобський" Захід безпідставно звинувачує його у всіх бідах. Окрім аргументу про необхідність впіймати організатора замаху Україна так і не пояснила чітко, чому така інсценізація була необхідна. Рівень міжнародної критики був настільки високий, що посольство України в Лондоні було змушене зробити заяву з виправданнями для "спецоперації".
"Гібридна війна, яку Росія розв'язала проти України, вимагає неортодоксальних підходів", - йшлося в заяві.
Зі свого боку, Бабченко не розголосив усі деталі розслідування, але виступив на боці спецоперації, тому що переконаний, що його життя було в небезпеці. Зрештою, багато інших критиків Кремля, які покинули рідну Росію, були вбиті на вулицях Києва.
Як повідомлялося, ввечері 29 травня офіційні особи повідомили про те, що журналіста Аркадія Бабченко застрелили в Києві.
Наступного дня керівництво ГПУ І СБУ повідомило, що"вбивство" Бабченка було інсценовано в рамках спецоперації з виявлення замовників і організаторів цього злочину.
За даними слідства, російські спецслужби замовили вбивство журналіста, організатором і виконавцями виступили громадяни України. 30 травня оперативники СБУ затримали в Києві ймовірного організатора замаху на Бабченка.
Детальніше про спецоперацію СБУ читайте в матеріалі DT.UA "Інсценування вбивства журналіста Бабченка: як це було".